Потрібно не тільки дивитись під ноги, але й підняти голову, – Максим Черкашин

Якщо Львів позиціонує себе, як культурна столиця України, а Одеса – як центр відпочинку, то Тернопіль можна сміливо назвати містом спорту та молоді.

В Україні є 450 міст, і кожне з них хоче виділитись серед інших, так би мовити – ідентифікуватись. Для цього місцева влада розробляє різноманітні стратегії розвитку та PR—кампанії, головна мета яких – визначити сильні/привабливі сторони населеного пункту, які виділяють його з поміж інших, та донести цю інформацію до українських та іноземних туристів. Для прикладу, Львів робить ставку на старовинну архітектуру, культурні заходи та заклади харчування. Родзинкою ж є націоналізм, на прояви та символи якого їдуть подивитись (отже і залишити гроші) з інших міст та країн.
І хоча Тернопіль лише розробляє стратегію розвитку міста до 2025 року, проте, одразу ж видно, що ставка буде зроблена на Тернопільський став і молодь. Останні два роки Тернопіль й так уже активно «світиться» в медіа-просторі завдяки Чемпіонату Європи та Світу з перегонів на швидкісних човнах. Тепер озеро в центрі міста ще й активно використовують для проведення перших в Україні змагань з хокею під відкритим небом,  святкування Дня зими та навіть встановили рекорд України “Найбільша ковзанка”.
До речі, практично на однаковому рівні цікавлять Інтернет-медіа, як Чемпіонат світу з водномоторного спорту (ЧС), так і встановлення рекорду найбільшої ковзанки України та хокей на озері. І якщо про ЧС влітку, написано близько 100 статей та репортажів, то про ковзанку та хокей на озері – 83.
Дивлячись на європейські міста, чесно кажучи, бере заздрість. І не тому, що в них кращі дороги чи чистіша вода. Вони (влада та громада) зуміли паралельно вирішувати сьогоденні проблеми, розробляти і реалізовувати стратегічні проекти. У нас же, на жаль, поки що навпаки. Прочитайте коментарі на сайтах до будь-якої новини про заходи, що покращують імідж міста, будівництво нових об’єктів, розробку планів та стратегій. Коментарі зводяться, переважно, до наступних:  “краще б дороги відремонтували” або “ну так, зробили, але уявіть скільки вони та тому “відмили!”. Коментатори не розуміють, що дороги за один рік не відремонтуєш. І звичайно ж не знають, що якщо є сумніви щодо використання владою коштів – потрібно звертатися в прокуратуру, а самими лише коментарями проблеми насправді не вирішуються.
Потрібно не тільки дивитись під ноги, але й підняти голову та поглянути далі – майбутнє саме там. І варто відкриватися йому щиро, з настроєм, щоб не вийшло так, як в знайомому відеоролику: “Міша, з таким обличчям тобі ніхто грошей не дасть!”

Максим Черкашин, Корреспондент