Який «старший брат» насправді – свіжий погляд із середини Росії
Кажуть, щоб зрозуміти Росію та її жителів, варто глянути російські новини. «СКАЗ» пропонує вам ще один спосіб побачити, який «старший брат» насправді – свіжий погляд із середини, без штампів та стереотипів. Ми продовжуємо серію репортажів з Росії від нашого спеціального кореспондента Юлі Тодоренко. Читайте у другій частині про особливості ставлення росіян до політики та пропаганду їхніх ЗМІ.
У Росії не прийнято обговорювати тих, хто на троні
«Жити добре в Росії можна, якщо не лізти у велику політику», – фраза з документального фільму «Поцілунок Путіна». Очевидно, люди так і роблять. Бо напис на паркані: «ПУТИН – ВОР» – це вся критика влади, яку я тут побачила. Мовчки аплодуючи автору, переконана – напис давно вже стерли би, якби він не був зроблений балончиком для графіті. У Росії не прийнято обговорювати тих, хто на троні. Якщо громадяни чимось не задоволені, то тільки поскаржаться: «Ну вот так вот. Что поделать?» І змінюють тему.
24 червня. На російському ТНТ показують соціальну рекламу: «Россия с радостью возьмет под опеку беженцев с восточной Украины. Здесь есть все, а главное – безопасность…» Далі – коментар так званої жінки-біженки, яка витирає скупі сльози: «Мы могли б и на Западную Украину переехать. У нас там родственники есть, но мы там для них враги!». Довелося слухати це одразу після того, як мене повідомили, що мої речі з кімнати університетського гуртожитку у Львові кудись винесуть на час вступної кампанії. Причина: студентам зі Сходу не буде де жити. Коли розповідаю цей явний факт росіянам, вони просто мовчать. І це виправдано: уже близько шести місяців, як свистять кулі інформаційної війни між Росією й Україною. І, як би не було сумно, наші колеги зі сусідньої країни її виграють.
В головах росіян бій між мораллю і почутим з телевізора
«Да у вас там пули свистят над головой, капец же! Езжай к нам – у нас хорошо», – каже мені Макс, докурюючи цигарку. І лише спробуй йому заперечити. Неможливо переконати, що пулі свистять тільки у двох областях країни. І як може окупант пропонувати захист людям, котрих сам же захоплює? Невідомо, бо їхні ЗМІ не пояснюють, чому розбомбили посольство РФ у Києві чи чому у Криму такі шалені ціни.
Зате вони з гордістю розповідають, що Воркута (місто РФ, яке знаходиться за полярним колом) прихистила близько тридцяти сімей з України: влада всім дала житло і обіцяє роботу. Хоча єдиний хороший заробіток там – це вугільні шахти. Шукала інформацію про це волонтерство – не знайшла. Є багато інших матеріалів російських ЗМІ про біженців з України. Деякі пишуть про них як про бідну голоту, але трапляються й досить адекватні публікації. Пропоную переглянути ось це відео.
Здається, ніби в головах росіян бій між мораллю і почутим з телевізора. І все ж поки що пропаганда перемагає, оскільки «зомбоящики» досі ввімкненні.
P. S. Уже другий тиждень рятую себе українською музикою. Ніколи не думала, що Микола Мозговий і Ніна Матвієнко будуть у моєму плеєрі на автоповторі. Але це можливо у слов’янській країні, де українську мову не розуміють. Якщо розказуєш росіянам українською мовою щось про гречку, з усього тексту вони зрозуміють тільки слово «гречка».
Коментарі вимкнені.