70-річний тернополянин створив музей “помаранчевої” революції в “каптьорці”

Я на революції в Тернополі 10 днів відбув. Із людьми говорив, гасла вигукував, колію ходив перекривати зі всіма. А як Ющенка вибрали президентом, зрозумів, що то всьо має ввійти в історію. Живу в малосємєйці, дома місця нема, то вирішив на роботі такий музей влаштувати. Хтось зайде до мене, роздивиться — от уже й веселіше.

Тернополець 70-річний Ярослав Мартинюк сім років поповнює експонатами музей помаранчевої революції у своєму кабінеті. Чоловік працює завгоспом в адмінприміщенні будівельної фірми “Технотер”. Його двері — перші в коридорі четвертого поверху новобудови на вул. Білецькій у центрі міста. Засновник компанії — нардеп Ярослав Джоджик з Української народної партії, – пише gazeta.ua

— Одна жінка мені в музей передала свою перепустку, по якій вона під час революції в київський штаб заходила. Попросила прізвище замалювати — не хоче світитися. Боїться. От моя жінка тоже боїться, що за той музей мною можуть органи зайнятися. А я ніц сі не бою. Навіть Ярославу Джоджику прямо кажу, що він із Юрієм Костенком — чваристи, і такі як він демократію продали.

Нардеп передарував завгоспу дві великі картини, які йому не сподобалися. Зображення морської бурі в масивній рамі висить одразу при вході. Абстракцією в багряних тонах Ярослав Петрович затулив на шафі великий портрет Віктора Ющенка. Каже, почав його ненавидіти.

— Його люди любили, бо він ніби за демократію, за Степана Бандеру і всьо таке. Але ж то не президента справи. Лекції і без того є кому читати. Він владу мав — 230 депутатів у парламенті за ним були. І що, державу розвив, інвестиції залучив? Зараз зек краще за нього справляється, бо він якийсь завзятіший. Правда, завзятіший тіки для себе і Росії.

Кілька брошур висять на стіні в прозорих файлах.

— Якось іду попри штаб Тимошенко — бачу, привезли цілий пікапчик книжок про неї. Попросив дати для музею. Нє, то не можна, то на райони треба розвезти. Тільки як узявся ті пачки з ними на третій поверх носити, тоді вже одну дали. Як потім Юля до Тернополя приїхала, я її біля драмтеатру перший зустрів. За руку привіталися, і листа вручив — написав там, що її штаб недопрацьовує.

Деякі афіші Ярослав Петрович зривав зі стовпів. Приніс транспарант “Корупцію на смітник історії”, з яким місцеві підприємці пікетували податкову. Є зелена стрічка з мітингу проти податкового кодексу.

— Попросив хлопця з фірми зняти пару фотографій політиків з інтернету. Підписи до них придумував сам, — показує спільну фотографію Леоніда Кучми, Віктора Януковича, Леоніда Кравчука та Віктора Медведчука з написом “Банда чотирьох”. Під фотографією Олександра Мороза — “Який я дурний, що зрадив”.

Ярослав Мартинюк планує забрати з кабінету зайві стелажі. Поставить лежак, де міг би надавати послуги масажу співробітникам і знайомим. Цього навчився в санаторіях, де лікував хворий шлунок.

— Здоров’я своє вгробив, коли в армії служив. Направили мене в стройбаті до Казахстану. То я там три роки дизентерією хворів. Приходилося пити воду, в якій хробаки плавали. Із руских в отдєлі “кірка і лопата” ніхто не служив — переважно казахи, молдавани, українці. Чеченці ще в ті часи мудрі були — знали, що на ту державу працювати не треба. Придумували собі якусь хворобу — плоскостопіє чи щось іще і йшли в столову на хліборєзку. А ми працювали. Щотижня під землею вибухи були — випробування зброї.

Ярослав Петрович одружений удруге. Із першою дружиною розлучився ще студентом, мають дочку. Із другою — Ганною Семенівною — живуть без дітей.

— Я всім знайомим кажу, що зараз золотий вік настав. У дитинстві голодував, а коли з дівчатами почав на свіданія ходити, то плаща в друзів позичав. Пам’ятаю, як купив собі кітєль у Львові. Два роки в ньому ходив і потім ще продав на барахолці. Тепер щитай світло є, вода є, їсти є, дякувати Богу. Пенсію платять. Мені 70 років, а я ще на лижі зимою їжджу. На Буковелі нецікаво — можна очі закрити і їхати, так всьо вкатано. То я Драгобрат більше люблю.

Проблем зі шлунком позбувся завдяки уринотерапії.

— Хворій людині урину виливати — то злочин. Я тепер звечора її збираю, а зранку трохи підігрію і роблю клізму. Водою то робити не можна, бо вона вимиває корисні бактерії. А урина, навпаки, додає