«У нас, чоловіків, майже немає вибору: можемо писати або про жінок, або для жінок», — тернопільський поет Володимир Кучерявий

20 січня о 15:00 в приміщенні Теребовлянської княжої книгозбірні за адресою м. Теребовля, вул.Покрівка, 2 , а також 31 січня о 15:00 в приміщенні Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки (м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 15) відбудуться презентації нової збірки поезії тернопільського поета Володимира Кучерявого.

Функція поезії на думку Володимира Кучерявого: “Поезія завжди була ознакою щирого і правдивого, ніжного та сокровенного, інтимного і гострого. Вона пережила багато метаморфоз, ставши словами для пісень, цитатами, освідченнями. Її покликання, мабуть, схопити людину і витягнути з буденності, огорнути світом вічного та прекрасного”.

Нова збірка прози та поезії «Для жінок. Про жінок» вийшла тиражем 500 примірників у видавництві «ТВОРИ» м. Вінниця.

– У цій збірці менше чаю і кави, а ніж у попередній, – розповідає автор. – Вона в цілому дещо інша. Зріліша. Кожен вірш тут – це окремий відтінок, півтон емоцій. Але у них є багато спільного: період написання, зміст, наголоси. Тут же і проза. Уривками, записками. Коли не хочеться римувати, а є емоція на кілька слів – тоді і виникає проза. Для мене все це частинки мозаїки: в кожному з яких маленьке зображення загальної думки, меседжу. Якого? Для кожного він свій. Хтось знаходить його в конкретних словах, уривках, цитатах, а хтось – між рядків. Це не постулат, правило чи, ще гірше, аксіома. Я би сказав – поле для думок. І для кожного, хто читає, межі та кордони цього поля свої: від конкрентої сторінки до безкінечності.

Біографія: Володимир Кучерявий народився 28 липня 1992 року в м. Теребовля. Перший вірш написав та представив у 2002 році в Теребовлянській ЗОШ №1, де і навчався. З 2009 року активно почав публікуватися з проблемно-пуліцистичними темами у районній газеті “Воля”, обласній “Свобода”, всеукраїнській “День”. Тоді ж став юним журналістом студії “Джерельце” (наставник — Н. М. Бойчук). Завдяки цьому брав участь у записі радіопередач для Теребовлянського районного радіо, друкувався у виданні студії. Почав писати прозу. 2013 р. закінчив історичний факультет ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Наступного року був організатором інтернет-конкурсу “Міс Теребовля-онлайн-2014”, засновником ресурсу terebovlja.at.ua – неофіційного сайту про рідне місто. Неодноразово публікувався з віршами, які почав активно писати в 2011 р., та прозовими творами у Всеукраїнському виданні “Газета гарного настрою”, з одним із яких переміг у конкурсі тернопільської інтернет-газети “Доба”, ряді альманахів.

Взяв участь у радіопередачах “Майдан молодих”, “На поетичній хвилі” та телепередачі “Ранок з ТТБ” Тернопільської телерадіокомпанії, дав інтерв’ю для Groza music company, виданню “Narod.ua”, став співавтором “Енциклопедичного словника Теребовлянщини” за ред. В. С. Маланюка. З 2015 по 2017 був призером та учасником: обласного конкурсу “Чорнила душі” (2014, 2015, 2017), “Галицька дефіляда” (2015), “Обмін речовин” (2016), “Вечір інтимної поезії” (2016,2017), благодійного фестивалю “TeArt”, а ще квартирників та посиденьок з читачами і авторами, суддя мистецького вулику фестивалю-ярмарку “Жу-Жу-Жуків” (2016, 2017), автор тексту пісень Оксани Яворської: “Поведи у сни”, “Обійми”, “Молитва”, гурту “Веселі стаканчики”: “Мов ніхто нікого не знає”, “Два сонця” та ряду інших.

Вибрані вірші Володимира Кучерявого, які увійшли у збірку «Для жінок. Про жінок»:

Присядь. Я хочу ще раз подивитись у Твої очі.

Не говори нічого. Не потрібно слів.

Пам’ятаєш сльози, недоспані ночі? Хочеш,

Їх більше не буде. Я б так волів.

Я бажав би стати тобі найріднішим.

Щоб ти довіряла свої таємниці,

І з кожним днем пірнати все глибше. Й глибше.

У море кохання. По самі вінця.

Мені так потрібно чути Твій голос.

Я просто звикнув. Я лише залежний.

Без нього весь світ – не більше, ніж глобус,

Неначе Париж без Ейфеля вежі.

Я тобі без слів це. Одним лише поглядом.

Ти мене розумієш? Ти розумієш мовчання?

Я б не зміг сказати тремтячим голосом,

Як не зміг зізнатися б у коханні.

Я сподіваюсь, Ти мене почула.

Відчула серцем. Це ж там інтуїція?

Я б своє серце – без вагань під кулі,

Щоб тільки разом назавжди залишитися.

Не йди. Я хочу ще раз подивитись у Твої очі.

Не говори нічого. Не потрібно слів.

Навіть, якщо це востаннє. Скажи, хочеш?

Мене більше не буде. Хоч я б так волів…

07.11.2017р.

Обіймайте своїх найрідніших –

Це ніколи не буде невчасно,

Це ніколи не видасться лишнім,

Це маленька частинка щастя.

Не варто відкладати на потім,

Знаєш, потім – поняття відносне.

Зустрічайте їх із роботи

І обіймайте. Цього, часом, досить.

Не соромтесь казати, що любите –

Це ж не соромно – це приємно.

Головою прилиньте на груди.

Правда ж тепло? Напевне.

Цінуйте своїх найрідніших,

Цілуйте своїх найрідніших.

Між іншим, це дуже просто

І на стільки потрібно, між іншим.

24.11.2017р.