Мала сцена драмтеатру “вродить яблуками” і талантом тернопільських студентів (фотофакт)

Зайшла я 22 листопада у Тернопільський обласний академічний драматичний театр (зокрема на його малу сцену, що в приміщенні позаду основної будівлі театру), а там… яблука, мальви, ретро-фотографії, клопочуться студенти… Виявляється, тут повним ходом триває підготовка до вистави, яку сьогодні, 23 листопада презентуватимуть четвертокурсники з кафедри театрального мистецтва нашого педагогічного університету. Студенти не могли втриматися, аби не влитися у творчу хвилю фестивалю “Тернопільські театральні вечори”, зізнається керівництво театру. 

Яблуневий сад. На деревах виблискують червоні стиглі плоди. Такого ж кольору мальви цвітуть обабіч. Зі стелі звисає гілля та старі пожовклі фотокартки на ниточках. На землі розстелили ковролін.  Так студенти готуються привести глядача до “Пристані розбитих кораблів” за пєсою Валерія Шевчука “Вода життя”.

Режисером у майбутніх театралів виступив народний артист України, професор інституту мистецтв ТНПУ, В’ячеслав Хім’як.  Допомогала асистент кафедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Людмила Ванюга.

Чи вдасться творчому колективу четвертокурсників щиро зобразити трагедію особистостей та змусити присутніх переосмислити життєві цінності, можна буде дізнатися сьогодні, 23 листопада, завітавши о 16.00 на малу сцену тернопільського драмтеатру. 

Довідка:

«Вода життя» – п’єса, у якій філософські і побутові проблеми переплітаються як пальці при потиску рук. Вони виникають з одного джерела, ховаються за чужі спини, мімікрують, але водночас і мають вирішитися за посередництва один одного. Сюжетна канва постановки обертається навколо головного героя, Станіслава (Андрій Войтюк, Назарій Московець) – успішного музиканта, що приїхав на два дні погостювати у рідний дім, де живуть семеро його тіток (єдина рідня хлопця, “усіх чоловіків вода життя змила з цього дому”). Слухаючи розповіді тіток, у кожної з яких – своя життєва трагедія, та занурюючись у перипетії чвар, які туманом оповили їхні життя, він шукає відповідь на власне запитання: як жити далі?

Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”