Хто підняв ціну на 300 доларів і куди передавали гроші: подробиці справи Марченко

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду завершила судові дебати у справі народної депутатки Людмили Марченко та її колишньої помічниці Анастасії Колесник. Прокурор просить призначити Марченко п’ять років позбавлення волі та взяти її під варту безпосередньо в залі суду. Захист наполягає, що дії обвинувачених неправильно кваліфікували, а сама нардепка своєї вини не визнає.

Під час дебатів прокурор наполягав, що призначене судом першої інстанції покарання — два роки позбавлення волі — є недостатнім. Серед аргументів обвинувачення — вчинення правопорушення під час воєнного стану, корисливий мотив та відсутність каяття з боку Марченко. На думку прокурора, менш суворе покарання, зокрема штраф, не відповідатиме тяжкості вчиненого.

Також прокурор просив змінити запобіжний захід і взяти народну депутатку під варту безпосередньо в залі суду.

Під час виступу він згадав листування, у якому, за версією обвинувачення, обговорювали організацію виїзду чоловіків за кордон за гроші. Йдеться про два епізоди, загальна сума коштів у яких, за матеріалами справи, становила 11 300 доларів.

Що розповіла Колесник про гроші

Окремо під час судового засідання обговорювали передачу коштів від чоловіків, яких у справі називають Б. і Г.. Колесник пояснила, що гроші передавали двома частинами: спочатку, а потім — після того, як чоловіки вже виїхали за кордон.

За її словами, у випадку з Б. другу частину коштів приніс Г., коли Б. уже виїхав. Г., як сказала Колесник, також передавав гроші двічі.

Вона стверджувала, що отримані кошти передавала далі, а собі залишала по 200 доларів із грошей, одержаних від Б. та Г.. На запитання про різницю між сумою, яку вона передала, та грошима, які знайшли у Марченко, Колесник пояснила, що мала доплатити певну суму і тому додала власні кошти.

Під час допиту також запитували, хто визначав вартість домовленостей і хто підвищив ціну для Г. на 300 доларів. Колесник відповіла, що спочатку суму обговорювала з Марченко. Вона підтвердила, що Марченко знала, від кого надходили гроші, — на запитання, чи знала нардепка прізвище чоловіка, відповіла: «По прізвищу, так».

Водночас Колесник не змогла чітко пояснити, яку саме роль Марченко виконувала під час підготовки документів для виїзду чоловіків.

«Якщо чесно, я до кінця не знаю, що вона робила», — сказала вона. За її припущенням, Марченко могла залучати інші фонди, через які оформлювали відповідні документи. Водночас, за словами Колесник, сама Марченко документи безпосередньо не оформлювала.

Захист вважає, що справу неправильно кваліфікували

Сторона захисту під час дебатів поставила під сумнів кваліфікацію дій обвинувачених за статтею 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом.

Адвокати стверджували, що описані обставини більше відповідають іншій статті — 332 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон. На думку захисту, у справі немає достатніх доказів того, що Марченко мала намір впливати на посадовців або що вона та Колесник діяли узгоджено саме з такою метою.

Захисники також наголошували, що чоловіки самі зверталися з проханням допомогти їм виїхати за кордон, а кошти призначалися для організації такого виїзду.

Прокурор із цими аргументами не погодився. Він заявив, що матеріали справи підтверджують вплив Марченко на посадових осіб. Зокрема, за його словами, нардепка контактувала з представниками обласної військової адміністрації, зокрема зверталася до керівника ОВА Кравченка з проханням підписати документ, а також телефонувала колишньому керівнику адміністрації Назаренку.

Прокурор також зазначив, що показання Колесник підтверджують версію обвинувачення. На його думку, те, що колишня помічниця не знала всіх конкретних дій Марченко, не спростовує обвинувачення.

Що сказала Марченко

Людмила Марченко своєї вини не визнає. У репліці після виступів сторін вона заперечила твердження прокурора та розкритикувала, на її думку, використання в обвинуваченні другорядних деталей.

Зокрема, вона згадала про гаманець і «супермаркет», заявивши, що ці обставини не стосуються суті справи, а лише роблять її більш театральною.

«Самі зліпили, самі зробили і самі намагаються доповнити це все», — сказала Марченко.

Колишня помічниця нардепки Анастасія Колесник брала участь у засіданні дистанційно з лікарні. Вона просила не призначати їй покарання у вигляді позбавлення волі, а обмежитися штрафом. Своє прохання пояснювала тим, що виховує двох дітей.

У чому звинувачують Марченко та Колесник

За версією обвинувачення, у липні 2023 року Марченко та її тодішня помічниця Колесник пропонували чоловікам організувати виїзд за кордон під час воєнного стану. Для цього, як стверджує слідство, мали використати документи та можливості, пов’язані з обласною військовою адміністрацією, а також внести відповідні відомості до системи «Шлях».

У справі йдеться про два епізоди та загальну суму 11 300 доларів — 6000 і 5300 доларів відповідно. Після передачі другої частини коштів правоохоронці викрили учасниць справи.

Марченко та Колесник обвинувачують за частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — у зловживанні впливом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

19 березня 2026 року Вищий антикорупційний суд визнав обох обвинувачених винними та призначив їм по два роки позбавлення волі. Колесник визнала свою вину, натомість Марченко вирок оскаржила.

Судові дебати в апеляції завершилися. Наступний етап — останнє слово обвинувачених. Його мають заслухати 13 листопада о 13:30. Колесник може долучитися до засідання в режимі відеоконференції.