Викриття земельних схем на мільйони та боротьба за повернення Почаївської лаврї: Віталій Панченко про роботу прокуратури. Частина перша

Понад вісім років тривало судове провадження у справі Василя Гнатюка, перш ніж обвинувачений отримав 15 років ув’язнення. Після зміни керівництва прокуратура активізувала судові процеси щодо повернення державі об’єктів Почаївської лаври. Водночас на Тернопільщині розслідують справи про незаконне відчуження землі, корупцію, екологічні злочини та насильство щодо дітей.

За цими справами — мільйонні збитки, порушені права людей і тривалі судові процеси. Частина проваджень уже дійшла до суду, в окремих є вироки, в інших прокуратура продовжує домагатися повернення майна та відшкодування шкоди. Водночас зростає кількість злочинів, у яких діти стають потерпілими, а під час війни правоохоронці викривають нові схеми ухилення від мобілізації.

Про результати роботи прокуратури Тернопільщини після призначення нового керівника, кадрові зміни, резонансні справи та проблеми, які залишаються невирішеними, «Погляд»  поговорив з керівником обласної прокуратури Віталієм Панченком. Зокрема, запитали його, що вдалося змінити за цей час, наскільки ефективно прокуратура захищає інтереси держави й громад та що сьогодні є найбільшим викликом для відомства.

• Ви очолили Тернопільську обласну прокуратуру влітку  2025 року. Які головні зміни вдалося реалізувати за час вашого керівництва?   Чи були кадрові рішення в  окружних прокуратурах?

За цей час відбулися певні зміни в системі органів прокуратури Тернопільської області. Більшість із них реалізували за результатами проведеного детального аудиту ефективності роботи як апарату обласної прокуратури, так і окружних прокуратур.

За результатами аудиту було ініційовано низку пропозицій щодо вдосконалення роботи системи. Зокрема, відбулися організаційно-штатні зміни: в окремих випадках створили нові відділи в окружних прокуратурах, в інших — скоротили посади, які фактично були зайвими та не мали достатнього навантаження.

Також за результатами оцінювання роботи окремих прокурорів відбулися кадрові перестановки — частину працівників перевели на інші посади.

Повністю оновився і керівний склад усіх шести окружних прокуратур області. Це було пов’язано, в першу чергу, із завершенням терміну повноважень попередніх керівників. Зміни відбулися також в апараті обласної прокуратури: в окремих підрозділах на керівні посади призначили нових прокурорів.

Для керівника будь-якої установи одне з головних завдань — правильно оцінити здобутий досвід та професійні знання кожного  працівника. У нашому випадку йдеться про прокурорів. Тому перед кожним кадровим рішенням я оцінюю роботу працівника, виклики, які стоять перед системою, і відповідно визначаю, де його потенціал буде використаний найефективніше.

Водночас можу сказати, що в системі працює більшість свідомих і професійних працівників. І з таким колективом, переконаний, ми зможемо виконувати завдання, які стоять перед прокуратурою.

Колектив у більшості залишився незмінним, адже основна частина працівників продовжила працювати на своїх місцях. Окремі прокурори були переведені з інших органів прокуратури. Це люди, які здатні брати на себе відповідальність і самостійно ухвалювати рішення. 

Підозра колишньому головному архітектору Тернополя

• У червні 2026 року повідомляли про підозру колишньому головному архітектору Тернополя у справі щодо земельних ділянок вартістю понад 3 млн грн. Який актуальний статус цього провадження? Чи встановлено всіх причетних і чи вживає прокуратура заходів для повернення землі громаді?

У межах цього кримінального провадження йдеться про незаконне вибуття земельних ділянок із комунальної власності в межах Тернополя. Під час розслідування встановили, що окремі посадові особи, порушуючи вимоги законодавства та виходячи за межі своїх повноважень, погоджували документацію і ухвалювали рішення, внаслідок чого комунальні землі незаконно перейшли у приватну власність.

Обвинувальний акт щодо колишнього посадовця міської ради, якого підозрюють у причетності до цих порушень, уже скерували до суду. Наразі триває судовий розгляд. Ідеться про незаконну передачу у приватну власність шести земельних ділянок у Тернополі, зокрема на вулицях Білогірській, 15 Квітня та Чернівецькій. Їхня загальна вартість становить понад 3,3 мільйона гривень.

Для відшкодування завданих територіальній громаді збитків прокуратура пред’явила цивільний позов та ініціювала накладення арешту на майно обвинуваченого. Це необхідно, щоб забезпечити виконання позовних вимог і можливість відшкодування шкоди громаді.

Ми продовжуємо вживати заходів, щоб кожна із цих земельних ділянок повернулася у власність громади. Однак цей процес ускладнюють нормативні особливості та судова практика, зокрема щодо статусу добросовісного набувача. Це впливає на можливість оперативного повернення землі.

Крім того, матеріали щодо підлеглого колишнього посадовця виділили в окреме кримінальне провадження. За версією слідства, через висновки цього посадовця з комунальної власності вибули земельні ділянки на вулиці Микулинецькій. Розслідування в цьому провадженні ще триває.

Щодо основної справи, то зараз вона перебуває на судовому розгляді. Це змагальний процес, у якому кожна зі сторін доводить свою позицію. Прокуратура представляє сторону обвинувачення: прокурори мають довести суду обґрунтованість висунутого обвинувачення, належність і допустимість зібраних доказів, а також факт порушення закону конкретною особою.

Суд оцінює докази та аргументи як обвинувачення, так і захисту і за результатами розгляду ухвалює рішення. У разі доведення вини особи суд постановляє обвинувальний вирок. Після цього вирішуватиметься питання про стягнення коштів для відшкодування завданих громаді збитків.

Судовий процес триває доволі довго, адже обставини, які розслідуються, стосуються подій попередніх років. Це також ускладнює розгляд справи.

Ми впевнені у своїй позиції, оскільки зібрані докази та механізм їх отримання дають стороні обвинувачення підстави переконувати суд у тому, що в цьому випадку було порушено закон. Наше завдання — захищати права потерпілої сторони, реагувати на такі порушення та забезпечити повернення земельних ділянок громаді. Тому ми маємо намір послідовно відстоювати свою позицію в суді.

Корупційних злочинів викриваємо чимало. За десять місяців 2026 року до суду скерували 122 обвинувальні акти щодо корупційних правопорушень.

Водночас під дописами прокуратури в соціальних мережах про викриття правопорушень у медичній сфері жителі області часто залишають коментарі про можливі випадки хабарництва в лікарнях. Це свідчить, що проблема потребує подальшої уваги та роботи правоохоронних органів.

Зокрема, у червні цього року ми викрили корупційну схему в медичних закладах Тернополя. Серед чотирьох підозрюваних були завідувачка відділення та лікарі, які входили до експертних команд. За даними слідства, кожна з чотирьох лікарок вимагала або отримувала гроші від пацієнта за встановлення йому групи інвалідності.

Йдеться про 70-річного чоловіка, який у 2016 році переніс інсульт і потребував постійної сторонньої допомоги та медичного нагляду. До медичного закладу його привезли на інвалідному візку. Попри стан здоров’я пацієнта, медичні працівники отримали від нього понад 1,5 тисячі доларів США.

Про незаконне виведення комунальних земель та повернення їх громадам

• Наскільки поширеними на Тернопільщині залишаються порушення під час розпорядження комунальною землею та майном? Які типові схеми виявляє прокуратура і скільки майна та земельних ділянок вдалося повернути громадам за час вашого керівництва?

Це один із напрямів, яким активно займаються органи прокуратури спільно з іншими правоохоронними органами області. Робота спрямована на виявлення схем незаконного виведення земельних ділянок із комунальної власності та повернення їх громадам.

Серед типових механізмів можу назвати використання державних актів на землю старого зразка, які мають ознаки підроблення. Такі документи використовують фізичні особи, а іноді й службові особи органів місцевого самоврядування для ухвалення рішень про перереєстрацію земельних ділянок і виведення їх із комунальної власності.

Другий поширений механізм — виготовлення технічної документації, у якій зазначають про нібито наявність об’єкта нерухомості на земельній ділянці, хоча насправді його там немає. На підставі таких документів ініціюють перед органами місцевого самоврядування питання про передачу земельної ділянки для обслуговування відповідного об’єкта нерухомості. Таким чином землю виводять із комунальної власності.

Унаслідок активізації цієї роботи правоохоронні органи області задокументували протиправну діяльність понад 20 осіб за вказаними та іншими механізмами. Серед фігурантів — колишній керівник ГУ Держгеокадастру в області, який, перебуваючи на посаді, порушив вимоги закону під час оформлення п’яти земельних ділянок, що вибули з комунальної власності.

Також серед підозрюваних в інших кримінальних провадженнях є керівники органів місцевого самоврядування та їхніх структурних підрозділів, державні реєстратори, землевпорядники й кадастрові реєстратори. Кожен із них міг відігравати свою роль у схемах незаконного вибуття земель.

Загалом на цей час ми задокументували 22 земельних ділянки, які незаконно вибули з комунальної власності в області, площею понад 15 га, вартістю  понад  24 млн.

Щодо більшості цих ділянок правоохоронні органи вжили заходів для накладення арешту, щоб унеможливити подальше розпорядження ними. Також прокуратура заявила позови з метою скасування незаконних рішень і повернення землі у комунальну власність. Цей процес триває, і робота не завершена.

Важливим результатом є також випадки добровільного повернення земельних ділянок фігурантами проваджень. Під впливом зібраних доказів окремі особи самостійно зверталися до органів місцевого самоврядування із заявами про повернення землі. Ці заяви розглядали на сесіях відповідних рад, після чого ухвалювали рішення про скасування попередніх рішень і повернення ділянок у комунальну власність.

Наразі таким способом громадам уже повернули близько п’яти земельних ділянок. Для нас це важливий результат, адже основна мета роботи правоохоронної системи в таких провадженнях — не лише встановити винних, а й повернути незаконно відчужене майно громаді.

Ми маємо перші результати, але на цьому не зупиняємося. Продовжуємо збирати належні докази, щоб кожен причетний отримав правову оцінку своїм діям. У деяких випадках це дає змогу особам усвідомити наслідки своїх дій, визнати провину та сприяти відшкодуванню завданих збитків.

Наразі такі факти зафіксовані, зокрема, у Великоберезовицькій  та Теребовлянській громаді. Також перевіряємо рішення органів місцевого самоврядування в інших громадах області. Поки що передчасно визначати, де таких порушень найбільше, адже комплексну оцінку можна буде зробити після завершення перевірок і проведеної роботи.

Водночас важливо розуміти, що відповідальність кожного учасника залежить від його ролі в конкретній схемі. Наприклад, якщо йдеться про виготовлення підробленої землевпорядної документації або документів про неіснуючі об’єкти нерухомості, необхідно встановити, хто їх виготовив, хто подав до органів місцевого самоврядування, а хто ухвалив рішення на їхній підставі.

У деяких випадках посадовці органів місцевого самоврядування можуть не знати, що документи підроблені. Адже вони містять підписи, печатки та відповідні реєстраційні номери. При цьому законодавство не завжди зобов’язує посадовців виїжджати на місце та перевіряти фактичну наявність нерухомості. Органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення на підставі поданих документів, а відповідальність за їхню достовірність насамперед несуть особи, які їх виготовили та подали.

Якщо ж встановлюється причетність службової особи до незаконної схеми, її діям також надають правову оцінку. Це може стосуватися як осіб, які виготовляли та подавали документи, так і тих, хто ухвалював рішення про передачу землі або реєстрував право власності без належних підстав.

Тому правоохоронна система реагує не лише на дії фізичних осіб, які ініціюють оформлення землі, а й на роль державних реєстраторів, посадовців органів місцевого самоврядування, землевпорядників і кадастрових реєстраторів. Це комплексна робота, у межах якої ми маємо надати правову оцінку діям кожного причетного.

Про повернення державі пам’яток архітектури та релігійних споруд

• На Тернопільщині залишається актуальним питання повернення пам’яток архітектури у державну власність. Нещодавно суд задовольнив позов прокуратури щодо повернення державі Покровської церкви XVII століття у Старому Почаєві, яку раніше зареєстрували як приватну власність. Чи є інші позови щодо таких об’єктів у Почаївсько-Кременецькому регіоні та на якому етапі вони перебувають?

За останній період прокуратура значно активізувала роботу в цьому напрямі. Йдеться про надання правової оцінки рішенням і діям, унаслідок яких пам’ятки архітектури та інші об’єкти культурної спадщини вибули з державної власності або опинилися в незаконному володінні.

Органи прокуратури самостійно ініціюють судові процеси, вступають у справи, які вже розглядаються за позовами інших учасників, а також підтримують позицію держави в судах.

Наразі маємо перший результат: суд задовольнив позов прокуратури щодо церкви XVII століття у Старому Почаєві. Йдеться про Покровську церкву, щодо якої скасували незаконну державну реєстрацію права приватної власності та повернули будівлю у власність держави.

Загалом у цій категорії справ органи прокуратури беруть участь у п’яти судових процесах: три справи розглядають господарські суди Тернопільської області, ще дві — Господарський суд міста Києва.

Один із важливих напрямів — повернення державі комплексу споруд Почаївської лаври. На початку листопада 2026 року прокуратура подала позов про розірвання договору користування комплексом споруд Лаври, зокрема Успенським і Троїцьким соборами, дзвіницею та келіями. Договір був укладений на 52 роки.

Підставою для звернення до суду стали системні порушення умов користування пам’ятками. Зокрема, йдеться про проведення реконструкцій та окремих будівельних робіт у приміщеннях без належного дозволу держави. Раніше ці порушення були зафіксовані контролюючими органами, а користувачам висували вимоги щодо їх усунення. Оскільки належної реакції не було, прокуратура звернулася до суду.

У цій справі прокуратура представляє інтереси держави в особі Міністерства культури. Суд уже відкрив провадження за позовом.

Також у суді розглядається справа щодо Всесвятської церкви у Почаєві — пам’ятки XVIII століття, вартість якої становить 9,5 мільйонів гривень. Прокуратура домагається повернення її у державну власність. Наразі церква перебуває у користуванні релігійної громади УПЦ.

Ще один судовий процес стосується Свято-Духівського монастиря. Прокуратура бере участь у справі на стороні Тернопільської обласної військової адміністрації, підтримуючи вимоги щодо повернення з незаконного володіння пам’яток початку XX століття — монастирської брами та келій.

У цих справах застосовують різні правові механізми. В одних випадках ідеться про скасування незаконної державної реєстрації права власності, в інших — про витребування майна з незаконного володіння або розірвання договорів користування державними об’єктами. 

Про воєнні злочини та безпеку області, ухилення від мобілізації: незаконний перетин кордону та фіктивні медичні документи, захист дітей та найскладніші виклики для прокуратури читайте у другій частині інтервʼю на «Погляді» згодом.

Спілкувалася Надія Греса