Секретар міськради Тернополя подарував своїй колишній школі офісну техніку (фото)

Свято Першого дзвоника в ЗОШ №19 пройшло менш пафосно, ніж, скажімо в школі № 24, де директор урочисто в’їжджав на «лінійку» в авто з відкритим верхом. Проте – досить атмосферно, адже книжки від мера Тернополя, котрі представники міськради роздавали учням усіх шкіл, тут вручав колишній випускник цієї ж школи.

Розпочалося Свято урочистим виходом першокласників, котрі  чимчикували у парах з цьогорічними випускниками. Дівчата у радянських уже коротких формах, з посмішками проходили символічний коридор з українських рушників, ведучи за руки подекуди вдвічі нижчих, серйозних «новобранців» з допитливими очима.

Спочатку всіх присутніх привітав отець Ярослав з церкви Архистратига Михаїла, в котрій зранку, перед «лінійкою» спеціально для школярів відбувався молебень за добрий навчальний рік. Згодом, як і годиться,  виступала директор школи Ярема Ганна Василівна.

–          Можемо гордитися, шо у нас цьогоріч три перших класи, – зауважила Ганна Василівна. – Ану, першокласники, підніміть руку і скажіть, хто сьогодні вперше іде до школи?!

Після такого заклику майже сотня маленьких рук здійнялася вгору і діти з захватом, старанно, хором вигукнули «Яаааааа!». До речі, першокласників у школі №19 цього року – 92.

Перед учнями та гостями свята, 1 вересня виступили і лауреат пісенних конкурсів Зоряна Безпалько, і друзі школи – артисти тернопільського драмтеатру з натхненними віршами, і голосистий шкільний ансамбль, і колишній випускник школи, а нині секретар міської ради Ігор Турський. Він передав школі від міського голови Сергія Надала книжечки про Тернопіль, а також подарував своїй колишній альма-матер сканер та принтер. До слова, минулого року завдяки Ігору Турському школа обзавелася ноутбуком.

Також на святі Першого дзвоника трьом парам одинадцятикласників урочисто передали корзини з квітами для покладання їх до пам’ятників Т.Г.Шевченку, І.Я.Франку та Степану Бандері. А донечці вчительки з англійської мови цієї ж школи, котра теж цього року першокласниця, доручили право першою задзвонити у шкільний дзвоник на плечі в найкращого одинадцятикласника. Передзвін золотистого дзвіночка кілька хвилин лунав над шкільним подвір’ям, де вишикувалися всі учні та їхні батьки, родичі, сусіди. А потім виступила директор з заключним словом та запрошенням випускників урочисто провести першокласників у їхні класи.