Тернопільську мисткиню Олену Круцкевич надихає її кіт

Олена Круцкевич – молода тернопільська мисткиня. Попри те, що дівчина навчається у ТДМУ, знаходить час на живопис та рукоділля. ЇЇ картини можна зараз побачити у Коза-барі.

Унікальні прикраси з пластику дівчина почала виготовляти випадково.

–         Почалось все з того, що мені до рук попав пластик. Моя братова їздила в Штати і привезла пластик різного кольору, – розповідає Олена, – в дитинстві я дуже любила гратись пластиліном. А тут пластик, який зліпив і він не деформується.

Олена довго думала, що хоче зліпити, і першим були сережки-яблучка червоного кольору з зеленими листочками. Після того – в руках Олени побував пластик різних фірм, каже, що з кожним треба “гратись” по різному. Якийсь матеріал занадто прилипає до рук, якийсь – занадто твердий. Технології ліпки дівчина придумувала переважно сама. Переконує, що вчитись не важко, головне – мати бажання, наполегливість, а також знати яку фігурку чи форму хочеш отримати.

Зараз дівчина купує матеріали в художніх магазинах. Каже, що вони недешеві, тому вироби інколи продає, інколи – робить на замовлення. Друзям прикраси часом просто дарує.

Мисткиня каже, що кожен виріб потребує різного часу роботи, залежно від складності.

–         Сережки-туфельки вимагають близько 1-2 години, щоб досягти вигляду, який хоче покупець, – розповідає Олена, – Це клопітка та ювелірна робота. Час знаходиться, коли є бажання, сили та натхнення. Кидаю все і майструю.

Найчастіше дівчина робить сережки-туфельки, капелюшки, елементи флори, жартує, що «на колір і смак – товариш не всяк», тому намагається задовольнити вподобання всіх. Ліпить туфлі такі, які б хотіла мати.

Олена Круцкевич однаково захоплена і живописом і ліпкою, каже, що кожне із занять чимось захоплює. Сюжети для картин бере з життя. Шалено любить котиків, їх тепло, муркання, грайливість, грацію. Каже, що її рудий кіт надихає кожного дня. Дівчина колег-конкурентів не знає, ніколи не ставила за мету їх знаходити. Олена хоче, щоб щоб краси було в світі побільше, тому прихильна до всіх, хто займається такою творчістю. Втім, навчати людей цьому ремеслу поки що не збирається, пояснює – сама тільки вчиться.

Картини, які зараз є в Коза-барі наразі продавати не хоче, каже, хай люди просто милуються.

– Стосовно прикрас, то їх можна придбати або ж у Львівських арт- крамницях: “Сливка”, “Амелі”, – каже дівчина, – а також маю групу в добре відомому «контакті» (http://vkontakte.ru/club22364164) всі охочі нехай приєднуються).

Кароліна Говірка