Як священики святкували 25-річчя діяльності

ОТЕЦЬ-МИТРАТ ПАВЛО РЕПЕЛА ТА ОТЕЦЬ-ДОКТОР РОМАН ШАФРАН ВІДСВЯТКУВАЛИ 25-ТИЛІТТЯ СВЯЩЕНСТВА. Святкування ювілею розпочалися 7 листопада урочистою Божественною Літургією за участь трьох архиєреїв УГКЦ: владики Василія Семенюка, єпарха Тернопільсько-Зборівського, владики Василія Івасюка, екзарха Одесько-Кримського, та владики Йосафата Говери, екзарха Луцького. 30 священиків з різних єпархії та вірні прибули у Марійський духовний центр Зарваниця, аби привітати ювілярів та подякувати за працю та відданість Христовій Церкві. Єпископ Василій вручив священикам подячні грамоти, а також ікони Матері Божої Зарваницької.

«Родина – семінарія майбутніх священиків, – у зверненні до присутніх зазначив преосвященний Василій. – Добрий приклад батьків заохочує дітей до жертви для Бога». Єпископ дякував родинам о. Павла та о. Романа, які були віддані УГКЦ та допомагали душпастирям, як діяли у підпіллі, організовувати таємні Богослужіння.

Владика розповів про діяльність підпільної семінарії, яку він, будучи священиком, очолював. «Кандидати у священство поєднували світську працю із навчанням у семінарії. У світському житті вони були непомітними, однак їх об’єднувала любов до Бога та глибока віра… Ми молилися та постили багато, відбували реколекції, бо без Божої підтримки не витримали б усіх тих випробовувань, переслідувань, допитів в органах КДБ. Часто долали великі відстані у ночі крізь ліси, збиралися у людських оселях, потаємних місцях, щоб відправити Богослужіння та скріпити людей у вірі. Наша Церква вистояла, тому що священики і люди «горіли» до праці у Христовому винограднику. Не можна було бути літепними або холодними. Обставини вимагали ревної праці та правдивого свідчення. Однак у цих терпіннях ми не були пригніченими, адже Бог нас кріпив і додавав сили рухатися вперед».

«Підпільна Церква відзначалися великою християнською любов’ю, – додав архиєрей. – Люди мали велика повагу до священиків, ставали на коліна, щоб просити благословення. Христова Правда була сенсом їхнього життя. Сьогодні нам бракує тої віри, ревності та готовності чимось пожертвувати заради Церкви та Бога»