«Священик «зодягається» у Христа та носить у собі Священство, як знак Божої любові”
5-17 вересня понад 50 священнослужителів Тернопільсько-Зборівської єпархії слухали духовні науки отця Юстиніана Городечного, ігумена монастиря францішканціві, що у Тернополі. Отець-ігумен говорив про Святу Тайну Священства, священиче покликання, розповів про різного роду виклики та духовні випробовування, які зазнає священик у виконанні своєї духовної місії. Владика Василій Семенюк, єпарх Тернопільсько-Зборівський, у перший день привітав учасників та уділив благословення на початок днів духовної віднови. Наступний тур заплановано на 22-24 вересня.
«Священик «зодягається» у Христа та носить у собі Священство, як незатертий знак Божої любові, цілу вічність, – зазначив отець-реколектант. – Бути душпастрирем – це велика благодать, однак і відповідальність, через яку Христос дарує спасіння кожній людині”.
Окрім слухання наук священики молилися повне церковне правило, Хресну дорогу, Молебень до Матері Божої, а також Панахиду за покійного владику Михаїла Сабригу.
“Бути душпастрирем – це велика благодать, однак і відповідальність, через яку Христос дарує спасіння кожній людині”.” – добре було б почути ПОЯСНЕННЯ цієї теорії. Як ЦЕ: Христос дарує спасіння через священика???
Це не “теорія”, а обєктивна реальність нашого релігійного буття. Людина спасається не сама по собі, а за допомогою Церкви, та її Животворчих Таїнств. То ж священство, як Богом засновний чин, в цьому сенсі і є видимим посередником та звершувачем богоспілкування. Якщо у вас є інші “теорії”, хотілося б їх тут почути.