Народилася за ґратами, присвятила життя пам’яті політв’язнів: померла Тереза-Клементина Голуб
На 78-му році життя померла Тереза-Клементина Голуб — патріотка, активістка та дитина політичного в’язня, яка народилася у Львівській тюрмі на Лонцького.
Про її смерть повідомив Володимир Ханас.
Тереза Голуб народилася 17 листопада 1948 року у Львівській тюрмі на Лонцького. Її мати, Ірина Більська, була зв’язковою та санітаркою в УПА при сотні Романа Чорнобривого (Остренка). За свою діяльність її засудили до 25 років позбавлення волі за ст. 20–54–1.
На момент ув’язнення Ірина Більська була вагітною. Тереза народилася у тюремному бараку, де утримували політичних в’язнів. У тюрмі дівчинку охрестив священник, який перебував серед в’язнів.
Через кілька тижнів після народження Терезу разом із матір’ю відправили етапом до Мордовії. Близько двох років вони перебували за адресою: «Мордовія, Потьма, селище Явас, 385/9».
У жовтні 1950 року Терезу забрала до України мамина сестра Олена.
Навчаючись у 8-му класі, дівчина відмовилася вступати до комсомолу. Своє рішення вона пояснила словами: «Не буду цілувати прапор, під яким катували мою маму».
Згодом Тереза закінчила учбово-виробничий комбінат у Києві. У 1966 році вона зустрілася зі своїм батьком — Андрієм Рімчуком, який також був воїном УПА і на той час перебував на засланні в Казахстані.
Тереза Голуб була одружена з Володимиром Голубом.
У Бучачі вона долучалася до заходів та акцій «Меморіалу», відстоювала пам’ять про політичних в’язнів і борців за Україну.
Також Тереза Голуб була хористкою та катехиткою при Бучацькому монастирі отців Василіян.
Як зазначає Володимир Ханас, особливо він пам’ятає спільне читання Хресної дороги політв’язня в останні тижні Великого посту.
Тереза-Клементина Голуб залишила по собі також вірш «Дітям політв’язнів», присвячений дітям людей, які зазнали політичних репресій.
«Її життя було сповнене віри, жертовності, пам’яті та любові до України», — йдеться у дописі.
Прощаючись із Терезою-Клементиною Голуб, автори допису висловили слова пам’яті та молитви за її душу.
Вічная пам’ять.
