Щитовидна залоза та метаболізм: як гормони ЩЗ керують енергією, вагою та самопочуттям

Метаболізм – це сукупність усіх хімічних та енергетичних процесів, які забезпечують життєдіяльність нашого організму. Від швидкості обміну речовин залежить рівень енергії, маса тіла, температура, робота внутрішніх органів і здатність органічно адаптуватися до фізичних та психічних навантажень. Одним із ключових регуляторів цих процесів є щитовидна / щитоподібна залоза (ЩЗ) – невеликий, але надзвичайно важливий ендокринний орган у формі метелика.

Щитовидну залозу часто звуть “диригентом обміну речовин” або “королевою метаболізму”. Вона не виконує обмінні реакції безпосередньо, але задає їхній загальний ритм, керуючи тим, наскільки активно організм витрачає та переробляє енергію.

Вплив гормонів щитовидної залози на обмін речовин

Основна функція щитовидної залози – вироблення гормонів, які й регулюють швидкість метаболічних процесів. За нормальної роботи ЩЗ організм отримує та використовує енергію збалансовано. У разі ж порушень цей баланс зміщується, що відображається на самопочутті та зовнішньому вигляді.

Щитовидна залоза виробляє кілька гормонів, але ключову роль у регуляції метаболізму відіграють тироксин (T4) і трийодтиронін (T3):

• тироксин (T4) виробляється у найбільшій кількості і є своєрідною “резервною” формою гормону. Сам собою він має відносно низьку біологічну активність. У тканинах організму T4 перетворюється на активніший гормон – трийодтиронін;
• трийодтиронін (T3) – це гормон, який безпосередньо впливає на клітини, прискорюючи обмінні процеси та визначаючи реальний рівень метаболічної активності.

Гормони щитовидної залози:

• визначають базальну швидкість обміну речовин (витрата енергії у стані спокою);
• регулюють розщеплення та використання білків, жирів та вуглеводів;
• беруть участь у термогенезі та підтримці температури тіла;
• впливають на роботу серця та судин;
• підтримують функцію нервової системи та психоемоційну стабільність;
• беруть участь у регуляції водно-сольового та мінерального обміну.

Завдяки такому багаторівневому впливу навіть незначні гормональні зрушення можуть торкатися відразу кількох систем організму.

Трийодтиронін: загальний T3 та вільний FT3

У крові трийодтиронін присутній у двох формах: пов’язаної з білками та вільною. 

Загальний T3 відображає сумарну кількість гормону, включаючи пов’язану фракцію, яка тимчасово неактивна.

Вільний трийодтиронін FT3 (free T3) – це та функціональна кількість гормону, яка не пов’язана з білками крові та може безпосередньо взаємодіяти з клітинними рецепторами. Саме аналіз на трийодтиронін вільний (FT3) визначає, наскільки активно гормон впливає на обмін речовин і самопочуття людини прямо зараз.

Роль вільного трийодтироніну (FT3) у регуляції метаболізму

FT3 вважається головним “виконавцем” гормонального впливу щитовидної залози. Його активність у кілька разів вища, ніж у тироксину, – тому саме він завдає швидкість енергетичного обміну на клітинному рівні.

Вільний трийодтиронін впливає на метаболізм за кількома напрямками:

• посилює споживання кисню клітинами;
• стимулює утворення енергії у мітохондріях;
• прискорює базальний обмін речовин;
• регулює швидкість спалювання калорій;
• підтримує нормальну температуру;
• впливає на синтез білків, жирів і вуглеводів;
• бере участь у процесах зростання та відновлення тканин.

Як бачимо, FT3 відіграє ключову роль у формуванні енергетичного балансу організму.

FT3, вага та енергетичний баланс

Рівень вільного трийодтироніну тісно пов’язаний зі змінами маси тіла, проте цей зв’язок є значно складнішим, ніж поширені “спрощені” уявлення.

За підвищеного рівня FT3 обмін речовин прискорюється. Організм починає витрачати більше енергії навіть у стані спокою, що може супроводжуватись зниженням маси тіла. Однак при вираженому надлишку гормону можливе посилення катаболічних процесів, включаючи розпад м’язової тканини.

При зниженні рівня FT3 метаболізм сповільнюється. За таких умов організм витрачає енергію менш ефективно, тому навіть на тлі звичайного раціону частина калорій може відкладатися у вигляді жирових запасів.

Тобто, залежно від рівня FT3 зазвичай спостерігаються такі стани:

• підвищений FT3 – прискорений метаболізм, зниження ваги, підвищена збудливість;
• нормальний FT3 – стабільна вага та збалансований енергетичний обмін;
• знижений FT3 – уповільнення метаболізму, схильність до набору ваги, стомлюваність.

Дисбаланс FT3 і самопочуття

Вільний трийодтиронін впливає не лише на вагу, а й на загальний стан організму. Його дисбаланс може виявлятись цілим комплексом симптомів.

Так, при підвищеній гормональній активності можуть спостерігатися:

• прискорене серцебиття (тахікардія);
• підвищена пітливість (гіпергідроз);
• відчуття жару;
• нервова збудливість;
• зниження маси тіла.

При зниженій активності FT3 найчастіше спостерігаються:

• постійна втома;
• відчуття холоду, “мерзлявість”;
• зниження концентрації уваги;
• уповільненість реакцій;
• схильність до набряків та набору зайвої ваги.

Цікаво, що FT3 також впливає на настрій та когнітивні функції. Знижені рівні гормону нерідко асоціюються з апатією, зниженням мотивації та погіршенням концентрації.

Важливість контролю рівня FT3

Вільний трийодтиронін “працює” у тісному взаємозв’язку з тироксином (Т4) та іншими гормонами, формуючи складну систему регуляції обміну речовин. Тому його лабораторна оцінка дозволяє глибше зрозуміти, як щитовидна залоза впливає на метаболізм та загальне самопочуття.

Контроль FT3 доповнює картину гормонального балансу та допомагає:

• оцінити активність гормонів на тканинному рівні;
• зрозуміти причини змін ваги та рівня енергії;
• своєчасно помітити порушення обмінних процесів.

Саме тому регулярна лабораторна діагностика гормонів щитовидної залози, включаючи вільний трийодтиронін, є вкрай важливою частиною турботи про здоров’я та своєчасної профілактики метаболічних порушень.