Як патріотичні сили Тернополя “проспали” перший день Євромайдану

Так, нажаль, Тернопіль на відміну від інших проукраїнських міст не спромігся якось себе самоорганізувати. Малочисельна зустріч 200 тисячного міста о 12 год. 22 листопада 2013 року була недовгою і спонукає до роздумів. Де ж усі патріоти??? Де свідомі громадяни ??? Мова ж не й де про підтримку політичних сил, чи ще там якоїсь нечесті, а мова про зміну свідомості пересічного українця. Розуміння тих переваг та цінностей, які стимулюють еволюція, а не деградацію. На жаль…

Я, як тернополянин змушений констатувати інертність нашого соціального середовища. Інтернет спільнота мовчить, “патріоти” міста мовчать, населення мовчить. Черкаси, Львів, Київ ще декілька активних міст. А територія, точніше жителі території, які вважають себе найбільшими патріотами, на превеликий жаль бездіє. І це міста де більшість населення говорить українською і періодично їздить до Європи на заробітки, вчитися, відпочивати. Ці характеристики місцевого населення, як виявляється не мають нічого спільного із розумінням державотворчих процесів.

До речі, яку ж роль відіграють патріотичні сили. На маю скромну думку, вони (ці “патріотичні сили”) мали б першими кинутися на майдани, бути таким собі лакмусовим папірцем, який приводить у дію механізм волевиявлення народу. Проте “патріоти” мовчать, чекають… вказівки лідерів. А лідери не очікували, прорахувалися… Вони ж готувалися на 24 листопада, а народ вирішив за них й вийшов на майдани швидше. Жаль, що більшість патріотів і “патріотів” не мають своєї власної думки і непохитних принципів, які стосуються майбутнього держави.

Маємо надію, що протягом наступних днів ситуація зміниться…

Ярослав Гнатик