Надія Греса: Знову позиція страуса чи все ж перевіримо власну спроможність впливати на вибори?

 Позачергові вибори до Верховної Ради 2014 у Тернополі у розпалі і є вельми цікавими та показовими. Зараз немає небезпеки, що їх виграє якийсь ставленик Януковича. Політикум не розділився на «добро» і «зло». Адміністративний ресурс та фальсифікації також навряд чи будуть присутні. Здавалось би, тернополяни врешті решт мають гарантований шанс зробити власний свідомий та обдуманий вибір.

А як роблять вибір тернополяни? Що є визначальним при цьому?

З одного боку, ми маємо запит на «нові обличчя у політиці», хочемо щоб кандидат був чесний, розумний і, водночас, не був висуванцем олігархів… А з іншого боку – галочки ставимо зазвичай навпроти прізвищ кандидатів, кого бачимо на рекламних бігбордах, у друкованій пресі та телебаченні.

Стоп! Панове, але як без великих грошей можна бути водночас і «новим чесним обличчям у політиці», і бути «солідним», і з серйозною присутністю у ЗМІ та теле-радіо-рекламі?

А ніяк!!!

Що ж робити? Вихід, гадаю, лише один: якимсь чином змусити виборців включати мозок і приймати рішення, котре не базуватиметься виключно на закликах з телевізорів, газет та біг-бордів.

Звідси випливає ключове питання: Хто? Хто має це «спонукання» втілити в життя?

На мою думку, цю громадянську місію (обов’язок) зобов’язаний взяти на себе Ти!

Так! Ти!

Ти – це активна громадськість: креативний клас, незалежні журналісти, незалежні ЗМІ, лідери громадської думки, моральні авторитети, керівники авторитетних громадських організацій, громадські діячі, митці, волонтери, майданівці, автомайданівці, музиканти, блогери, фейбуківці, підприємці, усі хто здатні формувати громадську думку у різних середовищах – удома, на роботі, у себе на сходовому майданчику, під’їзді будинку, будинку, вулиці, мікрорайоні чи місті вцілому. Причому реалізувати цю місію Ви маєте без традиційних «галицьких» роздумів: «а що мені особисто з того?», чи «а він недостатньо досвідчений/розумний/кучерявий».

Якщо ж Ти, активна громадськість, знову вирішиш зарозуміло відсидітись в стороні, бо «політика не для тебе / ти поза політикою / ти НАД політикою / всі вони однакові» або займатимешся виключно перемиванням кісточок усім без винятку кандидатам, то результат виборів буде знову визначений власниками партійних брендів і телевізором.

Знову скромно самоусунешся від активної та безкоштовної агітації ЗА нового прийнятного для тебе кандидата, котрому окрім, доприкладу, молодого віку немає чим дорікнути?

Чи все ж таки переступиш через власне его і перевіриш на ділі, чи здатні ми привести до влади, одного з кращих, а не того, кого призначають зверху?!

Мій вибір – це точно такі обличчя: або Іван Ковалик, або Тарас Пастух, або Катерина Бойко!

Я наполягатиму, щоб слабші із них (в електоральному розумінні) підтримали сильнішого і той гарантовано здобув перемогу! А хто з них сильніший – це вже нехай їхні штаби вирішують. Адже результат голосування згодом покаже, хто був дійсно сильніший, а хто просто був самозакоханий та впертий.

P.S. Автор не є близьким знайомим з жодним кандидатом і не працює в жодному з виборчих штабів. Також це не є позиція сайту.

Надія Греса