Бійці батальйону «Донбас» підтримали Тараса Пастуха

Бійці славнозвісного батальйону “Донбас”, Ігор Чайківський й Ярослав Маркевич, попросили в тернополян підтримки та віри. Обоє чоловіків добровільно пішли боронити Україну, хоча в одного – п’ятеро дітей, а інший – народився в Росії. Бійці бачили смерть друзів та жахіття війни, а ще пережили зраду. Зраду держави, за яку готові віддати життя.

В Тернопіль представники батальйону “Донбас” приїхали аби підтримати свого побратима, кандидата в депутати від Тернополя, Тараса Пастуха. Вони воюють в різних формуваннях – “донбасівці” в добровольчому батальйоні, а Тарас у розвідроті 128 гірсько-піхотній бригади армії. Але, всі вони добровольці і мають спільні цілі – звільнити Україну від зовнішніх і внутрішніх окупантів.

Вони спільно з “Об’єднанням “Самопоміч” боротимуться проти ворогів та зрадників, які засіли у владних кріслах, прокурорських кабінетах, сховалися під судівською мантією. Про це вояки і розповіли тернополянам. У відповідь почули багато запитань, зокрема й гострі.

– Де гарантія, що “Самопоміч”, коли пройде в парламент, не зрадить? – запитав працівник міського РЕМ під час зустрічі.  – Спочатку всі красиво говорять, а потім роблять, як і всі.

Відповів боєць “Донбасу” Ігор Чайківський, який був учасником “Іловайського котла”. В мирному житті він керував власним ляльковим театором. Виховує п’ять дітей. Коли прийшла біда, взяв до рук рушницю та пішов партизанити. Потім прийшов у батальйон “Донбас”. Він розмовляє російською, бо ж уродженець Сходу.

– Ті, кого зрадили, не зрадять, – каже боєць. – Нас зрадило військове керівництво! Це відчули в Іловайську. Мене не купити! Я маю переконання! Такі ж люди – і в “Самопомочі”. Мені важливо, щоб діти жили в мирній, успішній країні. Даю слово: “Батальйон “Донбас” не зрадить!” Не зрадить «Самопоміч», не зрадять люди, які йдуть у нашій команді. Такі як тернополянин Тарас Пастух.

 “Я, крім своїх хлопців, молитимусь і за Тараса Пастуха,– сказав боєць “Донбасу”

Чоловік вісім днів був у полоні в “ДНРівців”. Туди його та інших вояків, які вимушено склали зброю, бо ж опинились серед поля проти танків, передали російські десантники. Росіяни обіцяли не здавати наших сепаратистам. Але обманули. В російській армії немає честі, вважає пан Ігор. Схожої думки він і щодо українського військового керівництва.

–  В полоні залишається іще 98 друзів, – каже пан Чайківський. – Ви чули, щоб влада пробувала їх звільнити? Скажу більше. Владі не вигідно, щоб вони повернулись. Це люди, які за переконання готові віддавати життя. Вони можуть добиватися чесної держави. Країні потрібні зміни, а головне  – громадам потрібно брати відповідальність.

Про громадську активність говорив і інший боєць “Донбасу” – Ярослав Маркевич. Він – також російськомовний. Народився в Росії, живе в Харкові. Він – підприємець. В “Донбас” пішов, аби війна не прийшла на його рідну, харківську, землю.

  «Тарас Пастух дійсно пішов в регулярну армію захищати Батьківщину. Я поважаю таких!»

– Багато рішень повинні приймати не верхи, а місцеві громади, – переконаний Ярослав. – І часто не з допомогою місцевих депутатів, а самостійно – на громадських обговореннях. Якщо не брати відповідальності і не впливати на ситуацію – змін не буде. Вирішить мер якогось міста віддати землі під забудову. Проведуть слухання. Прийде п’ять тих, кому не байдуже і десять тих, кого приведуть… Результат буде невтішний. Тому потрібно діяти! Те саме з місцевими податками. Вони мають залишатися там, де їх платять. Тоді громади будуть багаті. “Самопоміч” добивається максимального посилення участі громади в житті країни. Люди, прокидайтесь!

До речі, під час візитів представників “Самопомочі”, які підтримали в Тернополі кандидатом Тараса Пастуха, самого Тараса не було. Він, нагадаємо, вже декілька місяців служить розвідником у 128 гірсько-піхотній бригаді і перебуває в Дебальцево. Зате прийшла його дружина Ірина.

– Тарас пробує заспокоїти, коли телефонує, – каже пані Ірина. – Буває це рідко, бо зв’язку немає. Але ж я чую постріли і вибухи десь на віддалі… Мені і дітям дуже важко…

Підбадьорити жінку спробував воїн з “Донбасу” Ігор Чайківський.

– Я, крім своїх хлопців, молитимусь і за Тараса, – сказав боєць. – Ця людина дійсно пішла в регулярну армію захищати Батьківщину. Я поважаю таких. Треба вірити – все буде добре!