“Боже, волі дай”: тернополянин заспівав повстанську колядку, яку берегли навіть у сталінських таборах
Тернополянин Ігор Олещук — колишній радянський політв’язень. У 1948 його, сімнадцятирічного, засудили до 25 років за допомогу повстанцям. Покарання відбував на шахтах Воркути. Після смерті Сталіна термін ув’язнення скоротили, і в 1955 році Ігор Олещук вийшов на волю.
Колишній політв’язень пригадує, що навіть у таборах українці святкували Різдво та колядували. Одну з повстанських колядок пам’ятає й досі, повідомляє Суспільне.
“Ця колядка десь 1946-48 років. Її співали і повстанці, і політв’язні з тюрмах. Але співали ввечері, коли вже наглядачів було менше, впівголосу, тому що за все це карали і переслідували. Незважаючи на це, все одно збиралися і колядували, бо у всіх був настрій поганий, а колядка піднімає дух, тому ми колядували і надіялися на краще життя”.
За словами Ігоря Олещука, у таборі, де він відбував покарання, Різдво почали святкувати після смерті Сталіна (Сталін помер 5 березня 1953 року — прим.) .
“Старалися прикрашати все, що можна було. І молитва була, і свічка, пшениця замість куті була, хлопці збиралися в бараку на гітарі грали, обмінювалися спогадами про дитинство”, — описує той час Ігор Олещук.
Він народився в селі Чорний Ліс на Тернопільщині. Чоловік розповідає, що його двоюрідні брати й сестри теж були в підпіллі. Тому він з дитинства чув і повстанські колядки, і патріотичні пісні. Знав і про життя упівців:
“Я з десяти років чув ці патріотичні пісні. Молоді хлопці, коли йшли ввечері селом, мусіли щось співати, а потім діти вчилися від них. Упівці святкували Різдво навіть у криївках. Вони готували все до свят, чи пшеницю десь знайшли, чи свічки знайшли — і готували таку ніби маленьку вечерю. Люди масово допомагали, так що була і риба, і м’ясо. Але старалися колядувати вночі, бо вдень могли через землю почути. Радянська влада постійно шукала провокаторів, щоб їх вербувати, і вони доносили.
На засланні, в Сибіру, було менше переслідувань, тому українські родини спілкувалися між собою, створювали людське тепло, яке підбадьорювало, святкували Різдво, колядували і навіть організовували вертеп”.
