Катамаран та велосипед замінюють тернополянину Роману Задорожному автомобіль

Він однаково обожнює гори і річку, любить мандрувати катамараном та велосипедом. Чоловік каже, що займається роботою, яка приносить йому величезне задоволення. Він фанат мандрів. Тому подорожує цілий рік – і з фахівцями-екстремалами, і з дітьми.

До речі, його старша донька Ксеня та синок Олесь мандрують із батьком з річного віку.

 

– Яким було твоє дитинство? Ти багато подорожував?

– Звичайне хлопчаче дитинство – хлопці, вулиця… У нас приватний будинок у Березовиці, тому я чимало часу проводив надворі. Мандрувати у дитинстві мені не довелося. Через господарку батьки нікуди не їздили. Але я своє наздогнав у школі та вузі.

“Підтягнувся” та загартувався

– Якою була перша твоя мандрівка?

– Почалося все зі сплаву по Дністрі. Це був молодіжний літній сплав, і він став дуже значимий для мене в майбутньому. Я досі продовжую проводити двічі-тричі влітку такі молодіжні сплави. Вони стали традиційними, хоча мій перший був десять років тому.

У школі був гурток з туризму, але схиблених на мандрах було небагато. Однак завдяки класному керівникові, яка була активним туристом, ми часто ходили у походи, їздили Тернопільщиною. Пристрасть до мандрів не полишала мене у вузі. Подорожам присвячував чимало часу – їздив всюди, куди запрошували. Були також складні подорожі – гори Кавказу, Саяни (біля Байкалу).

 

– Чим тебе привабив туризм?

– Для мене це ідеальне захопленням. У дитинстві я фізично не займався – ходив тільки на танці. У мандрах я себе “підтягнув” і загартував. До того ж, враження та досвід, які отримуєш під час подорожей, – неоціненні. Це завжди якісь відкриття! Це завжди цікаво!

– Чи можеш похвалитися тим, що об’їздив всю Україну?

– Найбільше я мандрую річками – неодноразово сплавлявся Дністром, Черемошем, через Прут та інші. Торік велосипедом наїздив більше тисячі кілометрів, мандруючи зі Львова до Луганська. Похвалитися, що побачив всю Україну, поки що не можу. Але колекція моїх вражень – чимала.

 

Любить мандрувати взимку

– Ти проводиш мандри як для дорослих, так і для дітей. А ще для екстремалів. Чи були випадки, що доводилось рятувати мандрівників?

– Починають всі з простого. Є кілька категорій складності у кожному виді туризму – з першої по шосту. Є певний кілометраж та перешкоди. Поступово можна ускладнювати завдання, тому перед складною мандрівкою, для прикладу, Черемошем, ми проводимо додаткові тренування на катамаранах, вчимо, як поводитися на стрімкій річці. Є чіткі вимоги та правила для всіх учасників сплавів. До того ж, ніхто не “бореться” із стихією наодинці.

 

– Ти однаково любиш мандрувати влітку та взимку?

– Люблю сплави, у які відправляємося навіть у квітні. Гори чудові завжди – чи то влітку, чи взимку. Дуже цікаві печери в будь-яку пору року. Я поєдную різні види туризму, тому мандрую цілий рік.

Мандрує із сім’єю

– Часто твоя сім’я мандрує разом із тобою?

– Якщо нескладні подорожі, то їздимо разом. Наймолодшому моєму сину Олеся тільки рік та чотири місяці. Але взимку ми всі разом були у Карпатах. Звичайно, ми не спали у наметах – у дерев’яній садибі. Там ми зустріли новий рік – з членами клубу та сім’ями. А у старшої доньки туристичний дебют відбувся, коли їй було всього один рік.Тоді ми були на весняному таборі на Черемоші.

 

– Чи вдається тобі заробляти гроші туризмом?

– Чотири роки тому, коли я закінчив вуз, я ще не знав, чим буду займатися. Тоді це було просто хобі. За два роки після вузу я перепробував різні роботи – менеджера, маркетолога. Був всюди і займався всім по трохи, але не міг себе задіяти повністю.

Переконаний, що в житті не все вимірюється грошима. Тому не рахую прибутки, але пам’ятаю про свій статус годувальника. Для мене важливо займатися роботою, яка приносить мені задоволення. Маю чудову команду, яка хоче працювати. Адже туризм – це не просто робота, це – стиль життя.

– Ти очолив громадську організацію “Файні мандри”, яка проводить походи, екскурсії, організовує дитячі наметові містечка на фолкфестивалях. Що у планах на літо?

– Дуже люблю наші печери – Млинки, Кривче, тому не відмовляюся бути гідом для тих, хто хоче під землю. Уже провели “Велодень” у Тернополі, був спортивний сплав по Дністрі, минулого тижня завершився сплав по Черемоші. А щодо планів, то у травні ми проведемо весняний табір на річці Черемош в Карпатах – 21-22 травня відбудуться традиційні змагання- супермарафон “100 км за 24 години” . Протягом травня будуть виходи в гори та невелика веломандрівка. Влітку традиційно проведемо екологічно-піднавальний сплав “Дністровське чумакування”, візьмемо участь у кількох фестивалях. Плануємо проводити тренування та катання на Тернопільському ставі.

 

Розмовляла Анеля ПРОТАСЕВИЧ, 0-68-105-76-32

 

Біографія

Роман Задорожний народився 2 серпня 1985 р у смт Велика Березовиця. Навчався у Тернопільській школі №8. Закінчив технічний університет за спеціальністю “електротехнічні системи електропостачання”. З 2001 р – член туристичних організацій Тернополя. Призер кубків та Чемпіонатів України з водного туризму. Керівник водних походів, манджрівок гірським Кавказом, українськими Карпатами, веломандрівок Тернопільщиною, Польщею. Організатор супермарафону “100 км за 24 год”, екологічних сплавів “Дністровське чумакування”, співорганізатор “Велодня” у Тернополі. Кандидат майстри спорту з техніки спортивного туризму. З 2005 р. Член НСОУ “Пласт” , інструктор зі спортивного туризму. Одружений, двоє дітей.

Анеля Протасевич, “20 хвилин”