За останні 100 років роки долар знецінився у 22,7 раза

1 квiтня — не лише День Сміху чи Дурня, але й День народження долара. Саме цього дня 1778 року нью-орлеанський бiзнесмен Олiвер Поллок придумав вiдомий знак долара — $. За однiєю з версiй, лiтера “S” була взята з iспанської монети песети, а двi паралельнi палички символiзували Геркулесовi стовпи, на якi “спирається” державний герб Iспанiї.

Сто рокiв тому за один долар можна було купити 63 кiлограми картоплi (за курсом валют та спiввiдношенням тогочасних цiн), 50 рокiв тому — уже 8 кiлограмiв картоплi, а сьогоднi — трохи бiльше як кiлограм бульби.

А що вiдбуватиметься iз “зеленим” у майбутньому, “Ескпрес” поцiкавився в Олександра Жолудя, економiста.

— Як взагалi з’явився долар? Чому вiн дорiвнював тодi та що вартує зараз?

— Загалом, слово “долар” є набагато давнiшим вiд самої грошової одиницi США. Примiром, цим англiйським словом  у часи середньовiччя називали дуже популярну європейську монету —  талер, яку почали карбувати в 1518 роцi. З часом ним стали позначати не лише талер, але й iспанське песо i португальський реал — цi грошi були в обiгу в британських колонiях Пiвнiчної Америки, що згодом перетворилися на Сполученi Штати.

У будь-якому разi, саме США стали першою державою, що використала
термiн “долар” для позначення нацiональної грошової одиницi. Наприкiнцi XVIII — на початку XIX столiття доларом почали вимiрювати вагу срiбла, а згодом i золота. Коли Федеральна резервна система США визнала долар єдиною грошовою одиницею, його вартiсть була такою: 20 доларiв за унцiю (31,1 грама) золота. А, наприклад, пiд час Великої депресiї, щоби зупинили дефляцiю, у населенння скуповували золото по 35 доларiв за унцiю.

Щодо нинiшньої його вартостi, то вона становить 1400 доларiв за унцiю золота, хоча цей показник постiйно коливається.

А скажімо 100 років тому,  у 1910 роцi один мiльйон доларiв за купiвельною спроможнiстю був еквiвалентний сьогоднiшнiм 22,7 мiльйона.

— Яка нинi кiлькiсть доларiв у свiтi?

— За виробництво, поширення та облiк цiєї грошової одиницi вiдповiдає
Федеральна резервна система США — своєрiдний центральний банк Сполучених Штатiв. За даними тамтешнього мiнiстерства фiнансiв, станом на 30 вересня 2006 року в свiтi було 971 мiльярд 922 мiльйони 146 тисяч 480 доларiв, причому майже половина з них — поза межами Америки. Вiдповiдно, на кожного жителя Землi припадало по 150 доларiв. А з 23 березня 2006-го ФРС США перестала публiкувати данi про кiлькiсть доларiв, що є в свiтовому обiгу…

Марина МОРОЗ, Експрес