Зблиснув золотий ланцюжок — рука хлопця потяглася до жіночої шиї

Скільки коштують ювелірні прикраси, молодий чоловік дізнався достеменно. Ще б пак. Довелося потрусити власним гаманцем, аби придбати двом жінкам ті золоті вироби, що припали їм до вподоби. Не для рідних, близьких чи друзів старався. Просто вирішив, що треба відшкодувати потерпілим те, що вони втратили, коли він на вулицях районного містечка рвонув золоті ланцюжки із ший обидвох жінок…

Опинившись на лаві підсудних, молодик розповів, що пообідньої пори блукав містом з наміром відібрати в когось щось цінне. Неподалік магазину запримітив незнайомку, на шиї якої в променях сонця виблискував золотий ланцюжок з кулоном. Пішов назустріч…

На високого на зріст молодика, одягненого в яскраву футболку, жінка, котра йшла з подругою, може, й не звернула б уваги. Вона була заклопотана своїми справами, котила возик з дитиною. Незнайомець же приязно усміхався. Подруга навіть подумала: «Хто б то міг бути?..» То вже пізніше вона здогадалася, що сяючи усмішкою, той хлопець намагався створити враження, що він якийсь давній призабутий знайомий. А для чого це йому було потрібно? За мить усе стало зрозумілим: психологічний прийом грабіжника, покликаний заколисати увагу жертви.

Усе й трапилося, коли обидві жінки ступили на вузький тротуар, яким пліч-о-пліч не могли крокувати. Подруга пішла вперед, а мати малої дитини котила возик услід. Незнайомець якраз порівнявся з нею. Кинувся до жінки, схопив за шию, звалив на землю. Його руки рвали золотий ланцюжок, але кований виріб тримався. Тоді зловмисник схопив кулон — із силою потяг. Розірвав при цьому і ланцюжок, і жіночу футболку.

Усе діялося настільки швидко, що, коли подруга обернулася, то лишень побачила, як незнайомець швидко побіг у бік новобудови. Він утікав, міцно затиснувши в руці жіночий кулон із зображенням Божої Матері. Заховався серед стін недобудованого приміщення. Там переодягся в іншу футболку, а ту, примітну, в якій ішов на «гоп-стоп», заховав разом із чужою прикрасою, оціненою, як згодом засвідчили матеріали судової справи, у 800 гривень. Наступного дня він знову вирушив на «лови».

…Одразу після обіду жінка придбала в магазині продукти, склавши їх у два пакети. Тримаючи на плечі сумочку, а в руках покупки, вирушила вуличкою, що стрімко піднімалася вгору. З-за спини почула чиїсь кроки, та не озиралася. Вона не сподівалася, що серед білого дня потрапить у біду. Раптом чиїсь руки схопили її за шию і ривком зірвали золотий ланцюжок із хрестиком. Хоч і сталося все швидко та несподівано, однак потерпіла встигла добре розгледіти нападника. Навіть намагалася наздогнати його. Але надто прудко бігав зловмисник. Завважила, що з його рук випав хрестик. Підняла його із землі… Недешевий ланцюжок, вартістю у 2 тисячі гривень, став здобиччю нападника.

Стрінувши випадкового перехожого, запитала, чи той часом не бачив хлопця, котрий біг вулицею. Той хлопець, пояснила, її щойно пограбував. На жаль, нікого підозрілого чоловік не помітив…

Дві жінки за два дні стали жертвами злочинця приблизно в той же час. Чий це кримінальний «почерк»? Працівники міліції почали розшукувати зловмисника. А молодик тим часом з Тернопілля подався до столиці, де збув, про що свідчив уже як підсудний, золоті ланцюжок з кулоном. Правоохоронцям вдалося вийти на слід підозрюваного. Почалося розслідування кримінальної справи. Тоді й вирішив молодик загладити вину перед жертвами. За вибором потерпілих придбав їм у магазині ювелірні вироби, повністю відшкодувавши матеріальні збитки. Обидві жінки в суді підтвердили, що не мають претензій до підсудного, котрий щиро розкаявся…

Суд визнав молодого чоловіка винним у скоєнні пограбування. Від сумної перспективи провести кілька літ на казенних харчах його звільнили, відмірявши два з половиною роки іспитового строку.