У владу повинні йти такі прості люди – активні, небайдужі, – Ольга Рубас

Ольга Рубас – тернополянка, яка надзвичайно любить рідне місто. Хоче бачити його комфортним для мешканців та привабливим для туристів, центром духовності і мистецтва, де багато молоді, яка хоче жити, вчитися, працювати у своєму місті і розвивати його. Щоб втілити такі перспективи в життя, Ольга стала кандидатом у депутати Тернопільської міської ради від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Про Тернопіль та вирішення його проблем – в інтерв’ю з Ольгою Рубас.

Як Ви сприймаєте Тернопіль? Що потрібно змінити, розвивати в нашому місті, аби воно було комфортним для життя, не таким провінційним?
Тернопіль вважаю спокійним, тихим, гарним містом, однак мені дуже хотілося б, щоб вона стало більш прогресивним та активним, щоб у ньому завирувало життя. Ті, хто приїздять до нас, скажімо, з Києва, скаржаться на його повільний ритм і провінційність. Можливо, в чомусь вони й праві, але в таких рисах Тернополя, на мою думку, теж є свій шарм. Просто потрібно докласти праці та нових ідей, щоб місто змінилося. І насамперед, треба вирішити проблеми з корупцією, зламати існуючі схеми з «дерибану» землі. Коли перестане працювати ця корупційна система, тоді у нас, тернополян, з’явиться більше можливостей. Будуть розвиватися і туризм, і навчальні заклади, і сфера громадського харчування, і мистецькі проекти. Хочеться, щоб місто змінювалося на краще, і люди з душею, зі «стержнем», з прогресивними ідеями та прагненням до змін не їхали звідси, а навпаки, поверталися.
От, скажімо, один мій знайомий збирається до Америки, щоб заробити грошей, аби відкрити в Тернополі ресторан. Але чому так мають складатися обставини, чому не можна створити умови, щоб активні люди могли вільно розвивати тут бізнес! А у нас варто спробувати лише отримати дозвіл на відкриття ресторану, щоб відразу зникло усе бажання щось далі робити.
А візьмемо сферу дозвілля. У Тернополі стільки молоді, студентів, дітей, яким потрібно десь цікаво, активно, пізнавально, корисно проводити вільний час, а у нас – одна ковзанка на все місто, і сучасний кінотеатр – теж лише один. Чому люди, які, наприклад, повертаються сюди з-за кордону з грошима, мають проблеми, аби в Тернополі відкрити заклади такого плану, чому створюють усі можливі перешкоди для них!?

Як, на Вашу думку, громада міста повинна розпоряджатися благами, якими багате наше місто: озером, парками, як впорядкувати забудову центральної частини, запобігти вирубуванню дерев тощо?
Я розумію, що в місті працює система кругової поруки. І ті ласі шматки землі в межах парків, навколо ставу вміло передаються наближеним до влади власникам через непрозорі схеми. І що найстрашніше, ці схеми – «дірки» в законодавстві, які використовуються чиновниками та «своїми» бізнесменами. Потрібно зробити так, щоб території парків, біля озера були чітко визначеними і недоторканими, щоб їх не можна було так званим «законним» шляхом відчужувати. Тернопіль, звичайно, потрібно розбудовувати, але не за рахунок парків, Кутківецького лісу, не біля самого ставу, закриваючи людям доступ до водойми! Я розумію, що кожному багатенькому персонажеві хочеться мати будиночок біля озера. Що тут можна порекомендувати: купи собі ділянку в полі, зроби там ставок і живи, а не відбирай різними нечесними шляхами землю у громади міста! Переконана, що існуюче законодавство потрібно змінювати на зразок західного, бо наразі депутати роблять такі закони, як потрібно їм. А повинно бути все на користь людям!

Що насамперед Ви змінили б у місті, якби отримали таку реальну можливість?
Насамперед, я би переглянула питання тарифів, зробила все, щоб оплата комунальних послуг не висіла «Дамокловим мечем» над головами пенсіонерів, інших соціально-незахищених верств населення. Та й рядові тернополяни теж не повинні потерпати від хвилювань про те, як виживати, коли за воду, газ, тепло потрібно сплачувати фантастичні суми.
До речі, стосовно питання тарифів, то я більш ніж впевнена, що вони таки будуть знижені. Бо за це наполегливо бореться Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Дуже важливо також, щоб саме на місцевому рівні було визначено, кому необхідно надати пільги на сплату комунальних послуг: багатодітним сім’ям, учасникам АТО, постраждалим під час бойових дій. І люди не самі мають шукати шляхи, як це зробити та оформити, а влада повинна вирішувати дані питання. Бо виходить, що ті, хто, захищаючи нашу державу, віддали за неї своє здоров’я, тепер стають нікому не потрібними. Ми повинні на місцевому рівні показати приклад, як зарадити такій ситуації.
Також першочергово я би подбала про духовний розвиток громадян. Скажімо, закликала б читати книжки, навіть роздавала би їх безкоштовно, аби повернути людям інтерес до літератури, друкованого слова.
І, звичайно, велику увагу приділила би проблемам освіти та медицини. Ці галузі дуже важливі, адже кого ми виховаємо, того й будемо мати, а як збережемо здоров’я, так і зможемо повноцінно жити.

Хто по-вашому повинен змінювати наше місто, країну?
У владу повинні йти такі прості люди, як я, – активні, небайдужі. Я в Тернополі живу, виховую доньку, бачу, які тут освіта, медицина, дозвілля, їжджу в громадському транспорті, взимку – мішаю ногами той пісок, що сиплять на тротуари, влітку – бачу занедбаний Дальній пляж, до впорядкування якого у влади ніколи не доходять руки. Тому переконана, що реальну ситуацію у місті знають не ті, хто спостерігає за його життям через вітрове скло модного авто, бо для них тут і так все – «супер», їм не потрібно нічого змінювати, а ті, хто живе у Тернополі буденним життям середньостатистичного тернополянина. Тому, чим більше у владі збереться таких людей, як я, тим краще.

Розмовляла Олена Лайко

Коментарі вимкнені.