Дайте рубля

Рік правління нової влади дуже вплинув на мій апетит. Принаймні, гречка смакує значно краще. Не скажу, що точно знаю, наскільки вона подорожчала. Але через весь цей ажіотаж, коли їм її, то твердо переконаний, що вживаю виключно цінний, дефіцитний і непересічний продукт.

Подорожчання добре помічаєш, коли купуєш щось однакове з дня в день. Приміром, щодня після обіду беру в магазині навпроти офісу печиво. За останній місяць воно зростало в ціні двічі по 5 копійок. Щоразу після цього починав цінувати його більше.

Продавець у магазині вічно не має здачі. Недодає по 2 копійки.

— Я вже не знаю, скільки тих копійок вам винна, — виправдовується дівчина.

Та кого зараз цікавлять копійки, думаю. Почав помічати, що на зупинках часто валяються 5- та 10-копійкові монети, і ніхто їх не піднімає. Навіть бомжів такі суми не цікавлять. Коли нещодавно їхав додому з Івано-Франківська, бродяга, зайшовши в автобус, заявив прямо:

— Дайте, хто може рубля.

Раніше просили пару копійок.
Андрій ЯНОВИЧ, Газета