На Тернопільщині один депутат — у двох партіях?

Пережили ми парламентські вибори. Скільки було партій, скільки кандидатів… Я пригадую, як «Свобода» делегувала Олексія Кайду, Михайла Головка. Розрекламована Наталія Королевська послала Ярослава Давидовича. Не забули про себе комуністи, Партія регіонів — теж. «Батьківщина» рекламувала Михайла Апостола, Володимира Бойка та Івана Стойка. Кличковий «УДАР», пригадую, — Віталія Максимова і Володимира Петровського.

Знаєте, я дуже здивувався, коли побачив останнього на бігбордах тернопільських, у газетках, які роздавали партактивісти. А все чому? Я вже давно слідкую за Тернопільською обласною радою, її сесіями, особливо коли їх транслювали на обласному телебаченні. А оце прочитав у «ВЖ+» за 15 лютого публікацію Віри Перун «Гордіїв вузол кризи Тернопільської облради» й дуже здивувався: авторка писала, що там представлено тільки шість партій: «Свобода», «Наша Україна», Українська народна партія, Партія регіонів, Блок Литвина і «Єдиний центр».

Тож я згадав — коли дивився трансляції сесій облради, то бачив, як неподалік від Олександра Стадника, нашоукраїнця, що керує комісією з питань бюджету, сидів пан Володимир Петровський. Отже, він теж від «Нашої України». А в публікації про кризу в облраді авторка про «УДАР» не писала. Тож з’ясувалося, фракції цієї партії в раді нема! Але ж Петровський балотувався у Верховну Раду України від «УДАРу»! Як це таке може бути? Чого це один політик може у двох партіях бути? Чи хіба таке закон дозволяє? Я не міг додзвонитися в «УДАР» і запитати, чи правдиві мої припущення, телефонував у «Нашу Україну» — така ж ситуація. Тому через вашу газету запитую в пана Петровського, чому він на двох партійних стільцях сидить. Для чого він таке робить? Як кажуть у нашім народі, покірне телятко дві матки ссе. Але ж чи «Наша Україна» від того не страждає? Чи той же «УДАР»? Я хоч голосував не за них, але не хочу, аби в будь-якій партії схожа ситуація була. Бо вважаю, що ці вчинки партійців погано впливають і на репутацію політичної сили, і на її внутрішню роботу.

Мені болить на те все дивитися. От приходять нині у відому партію люди, а потім дивишся — і втік той політик уже до іншої. А партія або розвалилася, або ще щось зле з нею сталося. Он що з «Нашою Україною» робиться. Понаприймали хто зна кого, а тепер чубляться! А ми ж їм вірили!

Я дуже хочу, аби кожен наш політик прочитав мій допис і замислився над проблемою двопартійності. Щоб такого ніхто не робив. Бо це руйнує будь-яку партію, добру чи погану.

Микола КОРИЦЬКИЙ, «Вільне життя плюс»