Цього літа на Тернопільщині дозволено відпочивати на чотирьох пляжах

На Тернопільщині є 4 сертифікованих пляжі та відпочинкових зони, на території яких цього купального сезону дозволено відпочивати. Про це повідомила речниця пожежно-рятувальної служби Ірина Крупа. Це пляж міського ставу у Ланівцях, відпочинкова зона озера у селі Мушкатівка Чортківського району, а також на тернопільському ставі – це Дальній пляж та відпочинкова зона “Циганка”, пише Суспільне Тернопіль. 

За словами Іринаи Крупи, у сертифікованій зоні відпочинку або на пляжі має бути безпечна для купання вода. Те, що у цій воді можна купатися – має підтвердити лабораторне дослідження, – розповідає завідувач парку імені Тараса Шевченка Михайло Лібер.

“Ми беремо аналізи води раз у місяць. Якщо її якість погана, то ми не рекомендуємо людям купатися у водоймі й розміщуємо табличку з інформацією про це у загальнодоступному місці. Зараз на цій табличці пише, що, згідно з результатами лабораторних досліджень, вода безпечна для купання і ми дозволяємо купатися. А біля душових кабінок у нас розміщена табличка з правилами поведінки на воді. Також тут є графік роботи”, – каже Михайло Лібер.

Дно водойми має бути безпечним для пересування людей під водою. За словами речниці пожежно-рятувальної служби Ірина Крупи, наприкінці травня фахівці відділення водолазно-рятувальних робіт очистили акваторію тернопільського ставу біля відпочинкової зони “Циганка” та Дальнього пляжу. Вони витягнули із дна предмети, через які люди могли би травмуватися.

“Водолази під час занурень промацували кожен метр дна і виявляли різні предмети: скло, пластик, метал. Також вони вимірювали глибини і встановлювали буйки на безпечній відстані – 1.5 м – 1.75 м. За буйками глибина більша і, відповідно, там плавати небезпечно. Упродовж плавального сезону, рятувальники систематично перевірятимуть дно цієї ділянки ставу і, у разі потреби, чиститимуть його”, – розповідає Ірина Крупа.

На березі за відпочивальниками стежить матрос-рятувальник Роман Сімонов.

“Я дивлюся, щоби люди поводилися на воді безпечно, не купалися у стані алкогольного сп’яніння, за буйки не пливли. Якщо схопила судома чи хтось тоне – у нас є поплавок, рятувальний круг. Видаємо жилети для катання на катамаранах дітям або дорослим, які не вміють плавати. Є також гучномовець. Його я використовую, якщо треба звернутися до того, хто занадто далеко заплив”, – каже Роман Сімонов.

На території відпочинкової зони косять траву і прибирають.

“Ми зробили спуски до води у кількох місцях, щоб не було слизько було і щоб люди могли зручно вийти на берег з води”, – каже Михайло Лібер.

Лариса Гуменюк щоліта відпочиває на “Циганці”. Жінка каже, що відпочинкову зону потрібно дообладнати.

“Немає “грибочків”, під якими можна було б сховатися від сонця. Також немає сходів у воду. Ці спуски, які є – треба замінити. Люди падають, травмуються, неодноразово медики швидкої приїжджали надавати допомогу. Тут впали дві дівчинки і травмувалися. От би зробили чотири сходинки до води і було б чудово”, – розповідає тернополянка.

Володимир Красовицький плаває у цьому ставі з дитинства.

“У Тернополі працює більше де’вяти потужних будівельних компаній. Можна їм запропонувати взяти участь у конкурсі на кращий проєкт спусків до води. Можна зробити дерев’яні сходи з дерев’яними поручнями і оббити тканиною, щоб не було слизько. Бо дійсно, люди тут падають, складно зайти у воду”, – розповідає Володимир Красовицький.

Ірина Крупа каже, що навіть якщо на пляжі й створені умови для безпечного відпочинку, – то безпека людей, насамперед, залежить від них самих, від їхньої відповідальності, тому, варто дотримуватися правил відпочинку на воді.

“Не можна заходити у воду в стані алкогольного сп’яніння. Купатися треба в теплу погоду, бо якщо вода місцями холодна – можуть схопити судоми. Ніколи не відпочивати наодинці. У воді уникати ігор, адже іноді жарти чи необдумана поведінка можуть спричинити нещасні випадки. Особливо, треба пильнувати дітей і не дозволяти їм наодинці іти у воду. Якщо хтось любить занурюватися чи стрибати у воду – треба переконатися, що дно водойми безпечне”, – розповідає Ірина Крупа.