ЗаКОДована гра без правил

Останнім часом, обабіч під’їзних шляхів на Тернопіль, появились досить цікаві рекламні щити із зображенням депутата обласної ради від УНП, колишнього голови Тернопільської райдержадміністрації, а нинішнього начальника УЖКГ міста Тернополя пана Болєщука. Цікаві не своєю креативністю чи змістовним наповненням. Цікаві – кольорами. Дуже вже нагадують новий «окрас» Фронтовиків Яценюка.

Можна було б і не звертати на такі витівки уваги, більше того, хто зна, що там у тих «фронтових» штабах діється? Так би й було, якби не особа репрезентанта. Твердий «нашоукраїнець», ще твердіший «унпівець», а тепер «фронтовик» з їх ліберально-демократичними поглядами? Нелогічно. Тому дозволимо собі пофантазувати.

Як на мене, йде досить цікава гра, так званого, правового крила націонал-демократів. Давнішні мрії аксакала української політики Костенка переплелися з амбіціями на депутатство екс-президента Ющенка. Реанімується ідея «української правиці». Заклики Ющенка до творення, на противагу КОДу, своєї «об’єднаної опозиції» у складі НУ, УНП, КУНу та УРП «Собору», падають на благодатний маргінальний ґрунт «відставників» усіх мастей та вічних політичних невдах.

Незаангажованому, об’єктивному експерту цілком зрозуміло, що на загальноукраїнському рівні таке об’єднання, якщо й воно відбудеться, не матиме жодних шансів. Щоправда, тут, на заході України, може зібрати цілком «пристойну» цифру симпатиків у межах статистичної похибки 2-3%. І це – у кращому випадку. Кращому для них. Знову ж таки, нереальність подібного об’єднання очевидна лише за переліком «вождів» й «політичних сил» ними очолюваних. Уявімо на мить, що таке об’єднання таки відбулося. Під яким, перепрошую, «брендом»? Невже хтось вірить у відмову когось із «заєдинщиків» від «власної» назви? Для одних це те саме, що не називати себе «пане президенте», інші вже «зрослися» зі своєю назвою і елементарно не здатні її відректися, ще для інших – таке відречення було б просто злочином перед тими мало чисельними ідейними прибічниками, для яких сама назва таїть в собі щось сакраментальне й непорушне. Ну, а ще хтось не погодиться просто «за компанію».

Амбітному молодому політику Болєщуку, звісна річ, незатишно у подібному товаристві. Зміна окрасу – річ звична й не вимагає титанічних зусиль й не викликає глибоких душевних страждань. За великим рахунком, чи не все одно у якому з парт-проектів торувати стежину до вершини влади? Для подібних «політиків» актуальним є перефразоване гасло: «Де погодились – там і знадобились!» Не мало значить й «ціна питання». Щоправда, подейкують, що останній «дах» запросив досить пристойний «вступний внесок». Скажімо, достатній для само висування та ведення повнокровної виборчої кампанії на мажоритарному окрузі. Проте, маючи за плечима ще й досить популярну, останнім часом, політичну силу – досягнути омріяної мети значно легше. Принаймні, претенденту так здається. Тому й мають місце такі от своєрідні загравання у вигляді хамелеонського пристосування до кольорів.

Інше питання, чи погодяться й узгодять потрібний округ «побратими-КОДівці»? Хоча, з іншого боку, а куди дінуться? З тим катастрофічним кадровим голодом у своїх рядах.

Не варто скидати з терезів й задумки більш складнішого плану. Припустимо, лише припустимо, що йде гра на вимивання голосів від узгодженого КОДівського кандидата. Це за умови можливого само висування у разі провалу створення «правиці». Однозначно, подібна діяльність спрямована винятково на користь провладного претендента. І цей претендент не обов’язково висуванець ПР чи її сателітів. Маємо в області ще й іншу владу. Малоймовірний, але – можливий сценарій. Зіграти образу не так вже й важко. Тим більше, коли ще переповісти якусь дещицю щодо домовленостей з «однією з провідних опозиційних політичних сил». Можна з документами, записами тощо. Подяка – гарантована чи то у традиційний спосіб «шуршунчиками» в кишеню, чи «натурою» віддячать.

Підсумовуючи, хочеться, в чергове, звернути увагу на цілковиту безпорадність того, що називається КОД. Саме повна невизначеність й гробове мовчання може зіграти з ними злий жарт. Висування, а тим паче оприлюднення, т.зв., «узгоджених кандидатів» в останній момент має шанс наразитися на неприйняття виборцем претендентів. Думаючий виборець може й не проголосувати за запропонованих. КОД цього не враховує. І – дарма!

ЕАГ «Фокус»