Хвилина мовчання на честь Едуарда ТІБЕКІНА

Едуард був людиною, яка завжди готова прийти на допомогу. З дружиною Галиною працювали в Англії, щоб здійснити мрію про власне житло у Тернополі. Разом планували майбутнє, мріяли про дітей.

Життєрадісний та щирий, він ставив потреби інших понад власні. “Таких, як Едік, мало”, – згадує брат Василь. З дитинства був у вирі подій, завжди там, де потрібна допомога.

Після отримання повістки у квітні 2022-го, одразу пішов захищати Україну. Служив стрільцем-санітаром, рятуючи життя побратимів. В останній розмові з рідними сказав: “Ми на фронті робимо свою роботу, захищаємо вас, щоб ви прокидались під мирним небом”.

7 липня 2022 року Едуард загинув під час артилерійського обстрілу біля Івано-Даріївки на Донеччині. Йому було лише 33.

У глибокій скорботі залишились батьки, бабуся, дружина Галина та сестра Ірина. Посмертно удостоєний звання “Почесний громадянин міста Тернополя”.