92 роки, 52 донації: історія почесного донора Антона Вацика

До Тернопільського центру крові завітав особливий гість — 92-річний Антон Вацик, який 52 рази здавав кров і має звання почесного донора.

40 років свого життя він пропрацював машиністом та багато років розвивав донорський рух серед залізничників Тернополя.

Із залізницею життя Антона Вацика пов’язане ще з 1952 року. А рішення стати донором він прийняв після випадку, який побачив у лікарні.

Під час лікування поруч із ним лежав колега після операції. Чоловік був у важкому стані, а після переливання крові, за словами Антона Вацика, буквально на очах почав оживати.

«Він був білий, як крейда. Йому почали переливати кров, і я побачив, як він буквально на очах оживає. Запитав у медсестри: “Це кров?”. Після того вирішив і сам стати донором».

Після цього Антон Вацик не лише регулярно здавав кров сам, а й почав залучати до донорства своїх колег. Він очолював осередок Червоного Хреста на залізниці, де згодом сформувався активний донорський рух.

Однією з найпам’ятніших подій для нього став землетрус у Вірменії 1988 року. Тоді залізничники організували здачу крові для постраждалих. За кілька днів їм вдалося зібрати 100 доз крові, які відправили на допомогу людям.

За цю ініціативу залізничники отримали найвищу нагороду.

Сьогодні, у 92 роки, Антон Вацик вважає донорство не лише способом допомогти іншим, а й одним із чинників свого довголіття.

«Я думаю, що своїм довголіттям певною мірою завдячую і донорству. Я здав кров 52 рази — і ніколи про це не шкодував».

92 роки, 40 років роботи машиністом, 52 донації — і десятки людей, яких Антон Вацик свого часу також долучив до донорства.

У Тернопільському центрі крові подякували почесному донору за зустріч та його багаторічний приклад допомоги іншим.

Адже часи змінюються, однак потреба рятувати життя залишається. Донорство — один зі способів зробити це.