«Будівельник» оголошено банкрутом! На обрій виходить новий інвестор

Отже, «діяльність» фірми «Будівельник» остаточно перемістилась у судову площину. Наприкінці січня Господарським судом Тернопільської області підприємство визнано банкрутом, і зараз розпорядник майна Франц Монастирський формує Реєстр вимог кредиторів.

Допиту Щепановського перешкоджають 13 свідків

Тим часом у Тернопільському міськрайонному суді вже допитано практично всіх потерпілих пайовиків довгобуду на вул. Білецькій. Проте 13 свідків, колишніх працівників будівельної фірми, продовжують вперто «не отримувати» судових повісток і далі не з’являються на слухання справи, по суті, ігноруючи суд.

Скажімо, 27 лютого заслухали ще одну потерпілу та перенесли засідання на 12 березня. Варто зауважити, що закон дозволяє розглядати справу при відсутності свідків та потерпілих, якщо вони просять про це у своїй заяві. Однак на сьогодні такий документ надійшов лише від декількох чоловік. Зрештою, якби кожен із дюжини свідків хоча б на добу опинився поруч зі своїм колишнім шефом паном Зеновієм, то навипередки б побігли на вулицю Котляревського, 34.

Новий інвестор – новий договір

Однак життя триває, у тому числі й на будмайданчиках. Два тижні тому у Тернопільській міській раді відбулась зустріч міського голови Сергія Надала з пайовиками фірми «Будівельник». У ході розмови мер представив нового забудовника, директора товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» Андрія Стоцького.

Те, що Андрій Богданович – людина непублічна, стало зрозуміло ще минулого року, коли він без зайвого галасу почав зустрічатись суто з пайовиками. При цьому конкретно обіцяв лише одне – добудувати житловий будинок. Під час однієї з таких зустрічей його запитали, чи правда, що Щепановський лишився йому винен гроші, той неохоче підтвердив. Аналізуючи стан об’єктів на вулицях Тарнавського, Головацького, С. Бандери, на які готова практично вся документація, забудовник визнав: «Це складні об’єкти, тут найбільша кількість дольовиків і боргів – на мільйони. За спільної співпраці їх можна буде витягнути. Ми готові до перемовин і з іншими дольовиками, але вони обрали свій шлях. Є об’єкти, які не мають суб’єкта перемовин – ідуть суди тощо. Ми намагаємось будувати у максимально стислі терміни. Працюємо наступним чином: беремо земельну ділянку, гасимо усі обов’язкові платежі і у правовому полі починаємо будувати – з оформленням усіх документів, перерахуванням коштів через фінустанови».

Проте пайовики запропонували меру: «Якщо ви представляєте Стоцького як нового забудовника і як інвестора, давайте підпишемо тристоронню угоду». На це міський голова двозначно відповів: «Я його представив, а ви робіть висновки». А потім резюмував:

«Сьогодні пайовики повинні визначитись, з ким вони хочуть працювати. Але якого інвестора вони не вибрали б, я по кожному об’єкту говоритиму з ними окремо, адже у всіх різна ситуація. Ми визначимо графік зустрічей, під час яких обумовимо кроки, які повинна зробити кожна зі сторін. Окремо поговоримо, яке сприяння має зробити міська рада, щоб не було перепон ні у дозвільних документах, ні в земельних питаннях, ні в будь-чому іншому. Ми даємо людям можливість самим вибирати, хто має добудовувати їхні об’єкти. Кооператив визначається, що має зробити він, міська рада і забудовник – які зобов’язання мають вони. І тоді ми спільно несемо відповідальність за інвестора і за свої дії», – зазначив міський голова Сергій Надал.

Щоправда, ці висновки не вельми оптимістичні, якщо прочитати договір завершення розпочатого будівництва. Наразі «Будова-Захід» 16 лютого ц.р. уклала договір з пайовиками вулиць Тарнавського (в основному це викладачі та працівники технічного коледжу) та Корольова блоки Б, В, Г , а також новобудови у Гаях Шевченківських. На черзі –  забудовники з пр. С. Бандери, тобто все знову потрапляє в одні руки.

Здавалось би, тепер пайовики можуть зітхнути з полегшенням. Та де там! Насправді новий документ ставить людей у досить жорсткі умови.

Вже у пункті 2 «Предмету договору» чітко вказується: «Залишкову вартість квартири сплатити протягом 9 місяців (з березня по листопад 2012 року) до 20-го числа кожного місяця. Вартість проектної площі об’єкта може переглядатись та змінюватись у випадку виникнення обставин, що суттєво впливають на вартість об’єкта, зокрема, значного зростання вартості будівельних матеріалів та робіт, інфляційних процесів, ухвалення відповідних змін до нормативної та законодавчої бази» тощо. «Андрій Богданович нас вже попередив, що кожні півроку з пришвидшенням темпів будівництва вартість квадратного метра буде зростати, – зауважила пайовик Ірина Вахрів. – Хоча, наскільки я можу слідкувати за ринком нерухомості, особливого ажіотажу тут не постерігається».

«Припустимо, загальна площа квартири – 60 кв. метрів. Людина вже сплатила за 40 кв. метрів, на решту метражу новий інвестор буде призначати свою ціну плюс додаткові витрати на будівництво, – додає пані Надія (на прохання забудовниці, її прізвище редакція не вказує). – Тобто 100-відсотково пайовики сплачують за решту площі плюс додаткові витрати. Суми виходять чималі».

Текст договору викликає нарікання і запитання у багатьох уже раз обдурених пайовиків, відтак у розмові люди неодноразово підкреслювали, що хотіли би порадитись із юристами, зрештою, це дешевше, ніж потім знову йти в суди.

Усіх – в ліквідаційну масу

Варто повернутись до банкрутства підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», визнаного Господарським судом Тернопільської області, та Реєстру кредиторів.

Відповідно до процедури, першими у черзі опиняються працівники «Будівельника», яким заборгували зарплату (це досить незначна сума), наступними йдуть несплачені податки та платежі до різних державних фондів, банківські кредити, а вже потому –  всі решта. Тобто пайовики зі своїми споживчими кооперативами потрапляють у четверту категорію, та ще й практично у самий хвіст.

Зважте, протягом 30 днів арбітражному керуючому було подано 40 заяв, решта кредиторських вимог очікують, що надійдуть поштою, відтак черга збільшиться, але не почерговість.

Захопившись новим інвестором, мало хто із пайовиків здогадується, яка загроза нависла над їхніми довгоочікуваними квадратними метрами. Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, у ньому зроблено 16 записів щодо нерухомості фірми «Будівельник». Зокрема, комерційні банки претендують отримати у власність декілька земельних ділянок, розташованих у різних мікрорайонах Тернополя, все нерухоме майно і навіть сам офіс «Будівельника» на вул. Миру. У заставі перебувають навіть декілька квартир на вул. Юності.

Тобто на сьогодні арештовано практично всі незавершені об’єкти З. Щепановського, і яким чином долю довгобудів вирішить господарський суд – бабця надвоє ворожила.

Олімпійський спокій «Олімпії»

У цьому розрізі чи не найбільш упевнено почуваються пайовики, члени споживчого кооперативу «Олімпія» (вул. Довженка).

«Наш кооператив одним з першим ще у квітні минулого року добився визнання майнових прав на сплачені кожним пайовиком квадратні метри (тобто за квартири), – розповіла голова кооперативу Галина Теличко. – Це була перша сходинка у визнанні права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Потім ми звернулись до суду щодо визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва».

І от коли вже здавалось, що усе попереду, «олімпійці» випадково взнали, що майно споживчого кооперативу описане, як і решта об’єктів будівництва фірми «Будівельник».

«Відтак члени кооперативу змушені були знову звернутись до суду щодо зняття арешту з об’єкта на вул. Довженка, блок «Б», оскільки це не є майно фірми «Будівельник», а незавершений об’єкт будівництва, який належить споживчому кооперативу «Олімп», – пояснив адвокат Ростислав Молень. – І надійшла відповідь головного управління юстиції, що цей об’єкт не був описаний, акт опису на даний об’єкт не складався. Це означає, що лише попередньо 1-м відділом ДВС накладався арешт на об’єкт».

Більше того, члени споживчого кооперативу вирішили більше не мати справ із комерційними структурами, а доручили добудувати свій будинок комунальному підприємству «Тернопільбудінвестзамовник».

Однак крапку у справі Щепановського ставити ще зарано.

Олена Густенко, «Номер один»