Нарешті завершилася епопея таємних домовленостей «свободівця» Надала й «регіонала» Хоптяна

Завершилася понад півторарічна судова тяганина між громадами п’яти сіл Тернопільського району та Тернопільською обласною державною адміністрацією. Суть питання – бути чи не бути на території Чистилівської сільської ради станції сортування твердих побутових відходів. І ось тепер Львівський апеляційний адміністративний суд став на бік громади. Наразі жодних ТПВ туди возити не будуть. Однак у ході дебатів у судовій залі несподівано випливли просто неймовірні факти…

Швидкість по-бюрократичному

Не секрет, що сміттєва проблема в Тернополі існує давно. Хто тільки не намагався її вирішити, але все марно. Малашівське сміттєзвалище вже давно вичерпало свій ресурс і функціонує тільки завдяки тому, що тернопільська мерія постійно дотує тамтешню громаду зі свого бюджету. Але у владних кабінетах продовжують шукати альтернативу полігону. Адже інфільтрат, який десятиліттями утворюється у тілі сміттєзвалища, може потрапити у підземні води, а оскільки зовсім поруч знаходиться Івачівський водозабір, звідки воду споживає більша частина тернополян, то зовсім недалеко і до екологічного лиха.

Доволі своєрідно взялися вирішити цю проблему на той час перші особи Тернополя та області. Під Тернополем, усього за два кілометри від об’їзної дороги, знаходиться Чистилівський пісковий кар’єр. Саме там наші можновладці задумали збудувати станцію сортування твердих побутових відходів. Оскільки в «темі» були перші особи, то особливих перешкод ніхто не створював, і всі бюрократичні питання вирішувались за лічені дні. Спершу 18 жовтня «нагнули» керівництво ВАТ «Тернопільський кар’єр», яке відмовилось від частини Чистилівського кар’єру. Уже 23 жовтня нікому не відоме ТзОВ «Екопрес», якому й була відведена роль переможця, звертається до тодішнього голови Тернопільської ОДА Валентина Хоптяна, щоби той розглянув можливість надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва станції сортування ТПВ. Незважаючи на всю бюрократичність нашої влади, вже 29 жовтня з-під пера губернатора виходить відповідне розпорядження, яке фактично узаконило будівництво станції на 12 га землі у Чистилівському кар’єрі.

Влада потирає руки – перемога! Народ залишиться задоволений. І, на перший погляд, так могло й статися. Адже мер Тернополя опісля міг показати своїм виборцям, що йому таки вдалося побороти сміттєву кризу (ще перед виборами Сергій Надал заявляв, що виконає цю обіцянку в перші 100 днів). Губернатор би вихвалявся, що зміг зробити те, що не вдавалося всім його попередникам та й уже, як показала історія, і кільком наступникам… І вся ця «полюбовна» оборудка здійснювалав у той час, коли на людях Надал і Хоптян начебто люто гризлися…

Насторожувало те, що фірма, яка взялася за цю важливу справу, – приватна, а не, скажімо, комунальна. Адже в Тернополі за каденції С. Надала було створено комунальне підприємство «Екоресурси», основними функціями якого було саме збирання, сортування, транспортування, переробка та утилізація відходів. І тому боротися зі сміттям відправили саме «Екоресусри». Для цього було призначено свого, «свободівського», директора. Але тепер, очевидно, плани помінялися. Надто вразливе комунальне підприємство перед різного роду перевіряючими інстанціями… Саме тому 10 квітня 2013 року і було створено ТзОВ «Екопрес», яке зареєстроване у приватній квартирі на проспекті Злуки, що в Тернополі.

Бізнес на трьох

Журналісти «Номер один» вирішили дізнатися, що ж то за таємнича фірма. Якщо вірити державному підприємству «Інформаційно-ресурсний центр», основний засновник товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрес» знаходиться в офшорній зоні. Це – юридична особа «Максімілі Інвестмент Інк» (розмір внеску до статутного фонду – 600 грн.). Адреса засновника: місто Рооуд-таун, район Вікхемс кей, будинок 1, Віргінські острови, Британські. Власниками ТзОВ також є дві фізичні особи – Ігор Ярославович Гірчак (розмір внеску до статутного фонду – 149,80 грн.) та Володимир Дмитрович Банах (розмір внеску до статутного фонду – 250,10 грн.).

Ігор Гірчак у цій схемі, швидше за все, представляв інтереси мера Тернополя. Він – колишній депутат міськради, а нині – виконавчий директор  Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України, керівником якого є Сергій Надал. Кажуть, Гірчак навіть певний час був радником мера. І саме Ігор Ярославович дивним чином опинився у приміщенні міської ради якраз в той час, коли затримували на хабарі заступника міського голови Володимира Камінського, а потім у соцмережах активно розповідав, як співробітники міліції начебто застосували силу до міського голови С. Надала. Більше того, не так давно у місцевих ЗМІ піднялася інформаційна хвиля щодо волонтерської ініціативи ГО «Патріоти Тернополя», котру очолює той самий Ігор Гірчак. Її активісти розносять пакети з гречкою та олією по квартирах тернополян. І хоча чоловік одразу заявив, що ні в мери, ні в депутати від жодної громадської організації чи політичної партії він балотуватися не буде, але виникають логічні запитання: звідки у нього взявся ресурс на таку благодійність, як вдалося дістати базу соціально незахищених мешканців міста та чому подібна щедрість відбувається саме перед місцевими виборами? Тому логічно припустити, що всі дороги «патріотів» ведуть на вул. Листопадову.

Щодо іншого засновника ТзОВ «Екопрес» – Володимира Дмитровича Банаха, то, очевидно, він був людиною Валентина Хоптяна, адже мав би хтось захищати інтерес голови ОДА у цій бізнесоборудці. Натомість найцікавіше, хто ховається за офшорною юрособою «Максімілі Інвестмент Інк». Як вдалось дізнатися з інсайдерських джерел, за нею стоїть спонсор ВО «Свобода» Ігор Кривецький (більшість львів’ян знають його за прізвиськом «Пупс»). Кривецький – людина доволі багата, і ймовірно, що саме він і повинен був вкласти гроші у будівництво сортувальної станції (яка потім запросто могла перерости у сміттєпереробний завод), а Хоптян та Надал через своїх людей мали би свої відсотки.

Громада перемогла владу і великі гроші

Реалізації цих масштабних планів завадили звичайні люди, які боялися за своє життя і здоров’я. Першим забив на сполох сільський голова Чистилова Ігор Полотнянко.

– Розпорядження було видано без врахування державних будівельних норм для ТПВ. До того ж, чистилівські піски обводнені, що свідчить про  високий рівень ґрунтових вод, напрямок руху підземних вод на Плотичу, Чистилів, Білу та Білецький водозабір, звідки питна вода надходить до споживачів центральної частини Тернополя. Не складно уявити, що може бути, якщо в кар’єрі облаштувати полігон з ТПВ, – заявив Ігор Полотнянко.

За його ініціативою було направлено судовий позов до Тернопільського окружного адміністративного суду щодо скасування розпорядження губернатора. Пана Полотнянка підтримали голови сусідніх сіл – Білої, Гаїв Шевченківських, Шляхтинців та Лозової.

Суд першої інстанції став на сторону громади. Зокрема, Феміда визнала, що проекти розпоряджень, які стосуються інтересів окремої територіальної громади, надсилаються органам місцевого самоврядування для розгляду і внесення пропозицій. Іншими словами, перед тим як ставити підпис під подібним розпорядженням, мали би відбутися громадські слухання.

– Чистилівською сільською радою не вирішувалось питання щодо розміщення на своїй території об’єкта поводження з відходами, дозвіл на будівництво станції сортування ТПВ Чистилівською сільрадою не надавався, рішення про відвід земельної ділянки для будівництва об’єкта поводження з відходами сільською радою не приймалося. Крім того, згідно зі Спеціальним дозволом на користування надрами, який дійсний до 6 грудня 2033 року, на Чистилівському родовищі проводиться видобування  корисних копалин. За вищезгаданих обставин суд приходить до переконання, що розпорядження голови ТОДА від 29.10.2013 р. слід скасувати, – йдеться в рішенні судді Надії Данилевич від 23 січня 2014 року.

Незважаючи на те, що в країні відбувалася революція Гідності, на Майдані гинули люди, а сільські громади виступили категорично проти будь-яких будівництв на Чистилівському кар’єрі, організатори цієї схеми все ж вирішили йти до кінця, адже надто значний фінансовий зиск їх чекав попереду. І за підписом тодішнього заступника губернатора Василя Гецька було подано апеляцію до Львова на рішення тернопільського суду. Більше року тривав процес у Львівському апеляційному адміністративному суді. І тільки нещодавно у цій справі поставлено крапку. Колегія суддів апеляційну скаргу ТОДА залишила без задоволення, а постанову тернопільського суду – без змін. Так безславно завершилася довга епопея таємних домовленостей «свободівця» Надала й «регіонала» Хоптяна…

Іван Білий, Номер один

ДОВІДКА

«Номер один» володіє документом, в якому чітко зазначено, що зведення сміттєзвалища на землях Чистилівського кар’єру є неможливим.

«Вибрана земельна ділянка під влаштування удосконаленого сміттєзвалища побутових відходів у Чистилівському пісковому кар’єрі розташована в межах, що відповідають басейну (водозабірній площі р. Серет) на ділянці санітарно-захисної зони озера, границі якої визначено рішенням Тернопільського облвиконкому від 31.03.1987 р. №81 «Про створення санітарної зони озера і пляжу в м. Тернополі». Нове будівництво сміттєзвалища у межах третього поясу зони санітарної зони водозабору «Тернопільський» протирічить БНІП 2.04.02.84 «Підземні джерела водопостачання» пункти 10, 34 (10, 26 «б»)», – йдеться в акті, складеному комісією у складі державного санітарного лікаря Тернопільського району, начальника відділу земельних ресурсів району, начальника геодезичного сектору інституту «ТернопільДіпроводгосп», члена Ради Галицько-Теребовлянського центру екології і ресурсозберігаючих технологій «Збручекологія», директора ПМП «Тернопільське бюро гідрології» та інших.