Членам національної збірної дали у Тернополі квартиру в гуртожитку, але без туалету та ванни

– Усі дуже раділи, коли хлопцям дали ордер. Вони мріяли жити у Тернополі, – розповідає Галина Танчик – мати спортсменів. – Ще в листопаді я приходила у гуртожиток і бачила туалет та душові. А тепер кажуть, що їх немає, бо там будуть чиїсь кімнати…

Двом спортсменам-братам Віталію Солов’ю та Мирославу Танчику міська влада зробила подарунок – виділила ордер на житло. Адже юнаки у складі збірної у 2009 р. вибороли “золото” на Дефлімпійських іграх у Тайпеї. Хлопці були членами збірної з футболу для людей з проблемами слуху. Оселитися юнаки мали у гуртожитку на вул. Текстильній, 2. Однак у липні 2011 р. родичі спортсменів виявили, що у братів є кімната, але немає туалету та кухні, – пише газета 20minut.ua.

– Хлопці нечасто бували у гуртожитку. Ремонт у кімнаті ще не робили. Тільки встановили нові двері та вікно, – розповідає тренер спортсменів Ярослав Бойко. – Як у будь-якому гуртожитку, тут були спільні туалети та душові, а тепер їх чомусь немає.

Знайти місце для санвузла та кухню мешканці гуртожитку га загальних зборах не змогли. Через два дні після скарги людей у редакцію “RIA плюс”, нам повідомили, що проблему залагодили.

Вирішують усе на зборах

Загалом 39 спортсменів і працівників міськради отримали ордери на кімнати у гуртожитку на вул. Текстильній. Дехто там уже живе, але більшість тільки робить ремонт.

– Жодних проблем із мешканцями гуртожитку не було, – каже голова будинкового комітету Ганна Муца. – Усі поточні проблеми ми вирішуємо спільно – на загальних зборах.

Якось на таких зборах, як вона каже, люди і підняли питання про сплату за воду і світло у приміщеннях загального користування – туалетах, душових і кухні.

– Вирішили розділити площу місць загального користування між мешканцями пропорційно – до наявної житлової площі у кожного, – продовжує пані Муца. – Бо раніше всі мали сплачувати порівну, незалежно від того, чи у кімнаті проживає одна чи більше людей.

Хлопців-спортсменів на жодних зборах не було, пояснює вона. Тому про це рішення вони й не знали.

– Уперше я побачила матір спортсменів 8 липня. Родичі хлопців відразу прийшли до мене з претензіями. Я запросила їх на загальні збори мешканців, щоб вирішити це питання, – переконує пані Муца. – За два роки вони вперше поцікавилися житлом, але вирішити все хочуть за день.

Їздять на тренування

Брати є членами національної збірної України, тому більше часу проводять за межами міста – займаються на навчально-тренувальних базах, пояснюють їхні родичі.

– Тепер вони їдуть тренуватися на базу в Євпаторію. Готуються до чемпіонату світу, а в 2013 році виступатимуть на Олімпійських іграх в Греції, – розповідає тренер Ярослав Бойко. – У них важлива місія – виступити за Україна, тому часу у хлопців – катма.

До речі, обоє спортсменів – одружені.

– Той гуртожиток – якийсь “циганський”. Ніхто нам не сказав, за ким він рахується, – продовжує тренер. – А нещодавно ми дізналися, що через те, що хлопці не приходять на збори, їх хочуть виселити, хоча у них є ордер і реєстрація.

“Прихватили” загальні туалети та кухню, як вважає Галина Танчик, інші мешканці гуртожитку.

– Я бачила у листопаді тут душові, два туалети, кухню. Тепер усе позамуровували, встановили броньовані двері, – бідкається мати спортсменів. – Як тут можна жити, митися, їсти варити?

На зборах у гуртожитку, як бачила кореспондент “RIA плюс” 13 липня, рідні спортсменів не могли дійти спільної мови з іншими мешканцями.

– Якщо вони нечуючі, то мають жити як негри? – запитував тренер. – Кімнати ще не приватизовані, тому ніхто не має права таке робити. Чому ніхто не контролює самозахоплення загальних приміщень?

Проте через два дні нам стало відомо, що проблему хлопців вирішили.

– Мені повідомили телефоном, що у фойє гуртожитку є кімнатка. Там хлопці зможуть облаштувати для себе і туалет, і кухню, – радо повідомила мати спортсменів.