Почали з вісімнадцяти копійок. А що далі?
З першого лютого вартість метра кубічного води та стоків для населення Тернополя зросте на 3,6 відсотка. Отож замість 5 гривень платитимемо 5 гривень 18 копійок. Так вирішила Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ) і ухвалила 20 січня цього року відповідну постанову. Коректування тарифів назвала частковим і пообіцяла переглянути їх ще раз. Коли, на скільки та чи 18 копійок «врятують» «Тернопільводоканал» від збитків, — цікавлюся в директора цього комунального підприємства Володимира КУЗЬМИ.
— Володимире Антоновичу, впродовж останнього півріччя ви неодноразово говорили про те, що в зв’язку з інфляційними процесами в економіці держави виникла об’єктивна необхідність переглянути тарифи на послуги із централізованого водопостачання та водовідведення. Наскільки економічно обґрунтоване нинішнє зростання вартості метра кубічного води та стоків для населення?
— На жаль, рішення НКРЕ не передбачає повного перегляду тарифів відповідно до економічно обґрунтованої собівартості послуг. Чому? Тому що в планах і НКРЕ, і вищих посадових осіб держави переглянути тарифи у два етапи. На першому етапі, за їхнім роз’ясненням, тарифи переглянуті тільки в частині зростання вартості електроенергії для промислових споживачів, тобто на розмір, який зумовлений таким зростанням і впливає на наш тариф. Протягом 2010 року та із січня 2011-го тариф на електроенергію суттєво зріс порівняно з тим, який ми закладали в наші тарифи, що діяли торік. Пропорційно мали бути переглянуті наші тарифи. На думку НКРЕ, зростання становить 3,6 відсотка. Але наразі ми ще не бачили жодних розрахунків, оскільки комісія їх проводила самостійно, і тому не можемо нічого говорити про те, чи нові тарифи справді економічно обґрунтовані, чи, можливо, занижені. У середньому по Україні тарифи на послуги із водопостачання та водовідведення зросли на 10 відсотків. Але є ряд підприємств, таких, наприклад, як Хмельницький водоканал, де тариф зріс на 15 відсотків. Нам пояснюють, що там, де тарифи давно не переглядалися, — відсоток їх зростання більший, а де переглядалися нещодавно — менший. Хоча не всюди дотримується ця закономірність. У Чернігові, наприклад, тарифи востаннє переглядалися в червні 2010-го, проте відсоток їх теперішнього зростання більший, ніж у нас. Сподіваюся, що найближчим часом буде реалізовано другий етап перегляду тарифів. Орієнтовно він планується у травні-червні. Наші тарифи повинні бути переглянуті в повному комплексі із врахуванням усіх складових затрат.
— На скільки відсотків, за вашими розрахунками, мав би зрости тариф, аби бути рентабельним?
— Річ у тім, що ці економічні розрахунки змінюються щомісячно, оскільки щомісяця змінюються економічні умови. Зокрема, в січні відбулося суттєве здорожчання електроенергії, яку ми купуємо в обленерго. В розрахунках, які здійснювали на кінець 2010 року, ми прогнозували ріст тарифів на послуги нашого підприємства у розмірі понад 20 відсотків. Тепер це близько 25 відсотків. Що буде на час другого етапу перегляду тарифів важко сказати. Все залежатиме від того, наскільки стрімко зростуть ціни на електроенергію та інші складові собівартості нашого тарифу. Зокрема з ухваленням нового Податкового кодексу зріс розмір окремих податкових платежів, що здійснюємо. Цей фактор також слід враховувати при розрахунку нових тарифів.
— Вісімнадцять копійок — це скільки додаткових тисяч для підприємства і на що їх витратите? Можливо, на технологічне оснащення чи латання дірок?
— Згідно із попередніми розрахунками фінансового плану комунального підприємства «Тернопільводоканал» на 2011 рік, навіть якщо не враховувати необхідність проведення перерахунків зарплати відповідно до її мінімального розміру, здорожчання пально-мастильних та ряду інших матеріалів, які використовуємо для здійснення своєї щоденної роботи, але вже враховувати ріст вартості електроенергії, який маємо на перше січня, то нам не вистачало близько п’яти мільйонів гривень. Внаслідок зростання тарифу, яке маємо в лютому, очікуємо орієнтовно отримати близько мільйона — мільйона двісті гривень. Тож ще чотири мільйони підприємству невідомо звідки потрібно взяти. І це тільки для виконання мінімуму необхідних робіт, не кажучи про якийсь розвиток, реконструкцію і тому подібне. Це означає, що наразі прогнозовано ці мільйони лягають на збитки підприємства і можуть паралізувати його роботу, оскільки ми будемо неспроможні вчасно розраховуватися за електроенергію, сплачувати податки, виплачувати заробітну плату. Звичайно, така ситуація є неприпустимою. Потрібно шукати вихід.
— Постанова НКРЕ та новий тариф практично унеможливлюють укладання двосторонніх договорів між споживачем і виробником послуг, тобто водоканалом, тільки – тристоронні…
— Це вже тлумачення постанови НКРЕ, оскільки вона таке не передбачає. Ми знаємо позиції НКРЕ, Міністерства ЖКГ, яке тепер реформується — об’єднується з Міністерством регіонального розвитку та будівництва, і знаємо позицію, яка була в місцевих органів самоврядування. На жаль, вони розходяться. Якщо Міністерство та НКРЕ стоять на позиції, що водоканали повинні займатися виробництвом питної води та її транспортуванням до зовнішньої стіни будинку, а вже всередині будинку повинен бути балансоутримувач, який здійснює в цілому його обслуговування і в тому числі внутрішньобудинкової мережі, то органи місцевого самоврядування, на жаль, такого розмежування не роблять. Вони вперто хочуть, щоби водоканал здійснював обслуговування до крана, хоча це суперечить нині діючому законодавству. У зв’язку з цим НКРЕ задекларувала, що вона найближчим часом, коли переглядатиме наші тарифи в комплексі, виключить всі складові затрати, що пов’язані з наданням послуги безпосередньо мешканцям багатоквартирних будинків. І тільки встановлюватиме тарифи на виробництво і транспортування води. Це у свою чергу зумовить формування окремого ринку виконавця послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж, і на це, напевно, органи місцевого самоврядування встановлюватимуть окремий тариф. А тоді по-новому треба розглядати в цілому схему надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення в багатоквартирних будинках. Думаю, що над цими питаннями найближчим часом будемо спільно працювати з міським керівництвом.
— Як щодо довколишніх сіл, які обслуговує підприємство? Чи згадані вони в постанові НКРЕ і скільки тепер платитимуть?
— Наразі не зрозумілою є позиція НКРЕ, оскільки вона не робить тієї диференціації за проведенням розрахунків за показами загальногрупових лічильників та при умові укладання дво— чи тристоронніх договорів, яка в нас до цього часу була. Не зрозуміло також, чому на послуги з водопостачання для населення сіл тариф не змінюється, а ось на послуги з водовідведення він зріс. Ми поки що також будемо очікувати на розрахунки, якими керувалася НКРЕ. Нині згідно з постановою тариф змінився тільки для мешканців Гаїв Ходорівських.
— Вісімнадцять копійок, здається, не багато для гаманця. Та спільно з подорожчанням гарячої води, газу — це суттєва сума, особливо, коли врахувати, що зарплати не зростають…
— Найперше, рекомендую всім мешканцям максимально скористатися системою субсидій. По-друге, взяти за правило оплачувати комунальні послуги до двадцятого числа щомісяця. І по-третє, хто ще не має — встановити квартирний лічильник на воду.
— Володимире Антоновичу, подейкують, що встановлення нових тарифів НКРЕ — це своєрідна зрівнялівка для всіх підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та підготовка ґрунту для входження на ринок послуг іноземного інвестора, а отже — створення концесій.
— Однозначно, що держава намагається централізувати функцію тарифоутворення, і свідченням цього якраз є ухвалення закону про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг, функцію якої тимчасово виконує НКРЕ. Останнє рішення, яке ухвалила НКРЕ, також свідчить про те, що відбувається певною мірою усереднення тарифу в рамках усіх регіонів України, хоча з точки зору специфіки технологічного процесу та особливостей формування собівартості послуг кожного водоканалу це можна робити тільки за умови впровадження системи дотацій, як це бачимо на прикладі обленерго. Поки що це відбувається більш політично та на шкоду тим водоканалам, де об’єктивно є великі суми затрат для надання послуг. З іншого боку, ситуація в цілому, про яку говорили протягом останніх двох років, коли штучно стримується перегляд тарифів і водоканалам не дають можливості працювати рентабельно та повноцінно виконувати свої функції, звичайно призводить до негативного сприйняття їх роботи. На фоні цього слушно виглядають заяви окремих осіб про необхідність передачі водоканалів в управління приватним інвесторам. Та ми повинні розуміти, що коли залишаться такі ж неекономічні умови, в яких діють водоканали, то незалежно від того, хто керує підприємством, він не зможе ефективно працювати.
Спілкувалася Наталя ЧОРНА.
Коментарі вимкнені.