Особливі свічки створює Катерина Крупніцька з Тернопільського району

Вогонь свічки діє на людину магічно. А коли ця свічка – витвір мистецтва, то її прорізні елементи мерехтять, створюючи неповторні, чудові ефекти. Якщо ж свічка ще й ароматизована, то навіває фантастичне відчуття єдності з чимось таємничим, прекрасним та вічним.

Саме такі свічки з харчового парафіну створює народний майстер України Катерина Крупніцька. Дивишся на працю рук мисткині і не натішишся, не надивуєшся польоту її фантазії.

Народилася Катерина у селі Ступки Тернопільського району. Чудова, колоритна сільська природа, достойне християнське виховання у родині вплинули на те, що з раннього дитинства душа дівчинки тягнулася до прекрасного. Навчаючись у старших класах Великобірківської гімназії, дівчина паралельно займалась у художній школі міста Тернополя. З великою вдячністю мисткиня згадує свого першого наставника – Миколу Антоновича Дмітруха. Саме завдяки здобутим у художній школі навичкам Катерина Крупніцька (дівоче прізвище Козак) вступила в Інститут мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Навчання в університеті стало особливою сторінкою в творчій біографії Катерини, адже її наставниками були заслужений художник України Євген Удін, Галина Заєць, Михайло Кузів.

Після університету Катерина якийсь час працювала у Великобірківському будинку творчості школяра, а згодом – у Галицькому кооперативному торговельно-економічному коледжі, де викладала основи малюнка та живопису на відділі «Дизайн». У цей час Катерина Крупніцька пише полотна на духовно-філософську тематику та створює портрети на замовлення. Тернополяни змогли бачити її роботи на художніх виставках, одна з перших відбулась у відділі мистецтв Тернопільської обласної бібліотеки для молоді в 2002 році.

Згодом молода жінка виходить заміж, тепер у неї двійко чудових дівчаток Меланія та Неоніла, і все тепло серця Катерина віддає їм. Діти, окрім великого обов’язку відповідальності за їх виховання, долю, майбутнє дають відчуття виконаної місії. Адже, якою б успішною не була жінка, найбільше щастя їй можуть принести лише діти. Можливо, гарна атмосфера сімейного затишку та щастя, яку створюють донечки, допомогли поглибити ще одну грань у творчості художниці – Катерина створює неповторного дизайну та краси парафінові свічки. Із засобу для освітлення, якими вони були з часів сивої давнини, нині свічки Катерини Крупніцької перетворились у витвір мистецтва та стали атрибутами культури, побуту. Нещодавно з її творчістю знайомилися учасники краєзнавчого семінару працівників бібліотек ЦБС Тернопільського району, який проходив на базі бібліотеки с. Ступки.

– Свічки замовляють на Різдво, Великдень, інші релігійні свята, на день ангела, хрестини, перше причастя, день народження, у ролі презенту друзям в Україні та за кордоном, для декору приміщень, різних сімейних подій, колекцій, – розповідає пані Катерина. – Останнім часом набуває популярності обряд передачі сімейного вогню від старшого до молодшого покоління людей, які створили нові сім’ї. Для цього використовують особливі свічки…

Відійшли у небуття часи, коли майстер вручну, довго створював кожну свічку. Для цього нині є відповідні верстати та сучасні техніки. Про це я художницю не вельми розпитувала. Адже, як у нас кажуть, коли бачиш, як і з чого вариться борщ, то потім і не дуже смачно його їсти. Тож техніки і секрети виготовлення свічок хай вивчають спеціалісти у відповідних навчальних закладах, а нам залишається милуватися та захоплюватися ними як витворами мистецтва.

Теми для композицій та окремих свічок підказує мисткині незгасаюча фантазія та побажання людей. Часом вони просять вирізати на свічці дату народження чи день хрестин, ім’я того, кому призначена свічка у ролі подарунка. Багато людей хочуть, щоб свічка, крім краси, виділяла приємний ароматний запах під час горіння.

– Дехто, придбавши свічку, каже, що її шкода палити, – усміхається Катерина Крупніцька. – Найперше призначення свічки – давати світло і тепло, а водночас – затишок, спокій, гармонію. Тому запалюйте свічку, вона створена, щоб горіти.

Надворі – теплий серпень, а художниця вже тепер створює свічки та композиції до Різдва. «З досвіду знаю, як багато замовлень буде у січні, – каже Катерина, – часом не встигала всі виконувати. Тому працюю вже сьогодні, щоб нікого не розчарувати».

Галина ЮРСА

Джерело: Газета “Сільський господар плюс”