Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами – роз’яснення Управління юстиції у Тернопільській області

Із теорії права відомо, що будь-який нормативно-правовий акт (закон, указ, декрет, постанова, розпорядження, тощо) має межі своєї дії в трьох основних параметрах: у часі, просторі та за колом осіб. В першому випадку дія нормативно-правового акта обмежена моментом набрання ним юридичної сили і моментом її втрати, в другому випадку – певною територією, на яку він розповсюджується, в третьому випадку – колом осіб, якому він адресується. Безумовно, що всі названі вище елементи тісно пов’язані один з одним і відсутність будь-якого з них унеможливило би застосування нормативно-правового акта.

Найбільш складні питання виникають стосовно дії нормативно-правового акта в часі. На відміну від таких параметрів як «простір» та «коло осіб», які, як правило, визначені в назві нормативно-правового акта чи які неважко розпізнати в тексті нормативно-правового акта, «часовий» параметр важко визначити, так як він буває зовсім відсутнім в конкретному нормативно-правовому акті і для його визначення необхідно звертатися до конституції, спеціальних нормативно-правових актів, положення яких покликані ліквідувати таку «прогалину».

Загальновизнаним є правило, що нормативно-правовий акт не має зворотної дії, тобто він не поширюється на відносини, що виникли до набрання ним чинності. Відступ від цієї норми розглядається як виняток, котрий повинен знаходити своє відображення як в конституції, та і в конкретному нормативно-правовому акті у вигляді спеціального застереження.

Отже, чинність закону (нормативного акта) у часі починається з моменту набрання ним чинності. Набрання законом чинності означає, що з цього моменту всі юридичні особи, посадові особи і громадяни повинні керуватися ним, виконувати і дотримуватись його.

В частині другій статті 57 Конституції України вказано: «закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Якщо це правило порушується, то вони є нечинними.

Більш детально це питання регулює Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» (із змінами і доповненнями) (далі – Указ).

Стаття 1 Указу встановлює офіційними друкованими виданнями «Офіційний вісник України» і газету «Урядовий кур’єр».

Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України, є також газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України».

Офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів, актів Президента України, є також інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України».

Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.

Нормативно-правові акти можуть бути опубліковані в інших друкованих виданнях лише після їх офіційного оприлюднення відповідно до статті 1 цього Указу. Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування.

Згідно частини п’ятої статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Нормативні акти Президента України набирають чинності також через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим нормативним актом, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Згідно статті 5 Указу Президента України від 10 червня 1997 року                № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» (із змінами і доповненнями) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов’язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність. Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності. Акти Верховної Ради України і Президента України про призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їх прийняття.

Згідно зі статті 3 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами і доповненнями) нормативно-правові акти, що видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, набувають чинності через десять днів після їх державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, територіальних управліннях юстиції, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно із частинами четвертою-шостою статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі – оприлюднюються. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов’язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Рішення органів місцевого самоврядування згідно частини п’ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо відповідною радою не встановлено пізніший термін введення цих рішень у дію.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Порядок введення в дію нормативно-правових актів в Україні в цілому врегульований, але, безумовно, він потребує подальшого вдосконалення як в плані їх систематизації, так і кодифікації.

Головний спеціаліст сектору державної реєстрації нормативно-правових актів,
правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства
Головного управління юстиції у Тернопільській області О.Р. ЯЦИКОВСЬКА