Газовий сектор України монополізований і непрозорий, — Анатолій Гриценко в Тернополі

Газовий сектор України монополізований і непрозорий. З нього проростають найбільші метастази корупції. У ньому заробляють тіньові мільярди, щоб потім обрати (призначити) владу, що вже підсаджена на газову гілку. Про це в Тернополі заявив відомий український політик Анатолій Гриценко. 

На думку політика, на відміну від більшості європейських держав, Україна має власні величезні ресурси для того, аби мати адекватну ціну на газ для населення.

— 7 років тому в журналі Forbes, який виходив російською мовою, я написав статтю «Російський газ Україні не потрібен – потрібен протигаз», — пригадав Анатолій Гриценко. — Я констатував це, спираючись на аналіз наявних у нас даних Богом енергетичних ресурсів. Бог дав нам, на відміну від того, що є в сусідніх Польщі, Угорщині, Румунії, Словаччині, стільки енергетичних ресурсів, що ми можемо їх ще й масово експортувати.

За словами Гриценка, в Україні є масштабні резерви, які легко побачити, якщо провести ревізію нафтових і газових свердловин, перевіривши, хто ними розпоряджається і де видобуток може бути відновлений.

— Зараз в Україні не обґрунтовані, завищені тарифи на газ, — впевнений А. Гриценко. — Структуру цих тарифів, енергетичних витрат, вторинні витрати не показують навіть на вимогу депутата національного парламенту. Якщо глибоко зайти у всі ті числа, побачимо там офшори, зареєстровані, щоб уникати сплати податків, побачимо відсутність серйозних планів по модернізації мереж, побачимо цілу купу свердловин, які не використовуються або використовуються неефективно, побачимо, що на гроші, зібрані з населення, купуються власність за кордоном, вартістю 100-150 мільйонів євро або навіть фунтів стерлінгів, купуються літаки, яхти, фракції, суди… Зруйнувати монополію — одне з ключових напрямків нашої економічної програми. Коли нам розказують, що всі ці “теплокомуненерго”, “газпостачі”, “водоканали” є природними монополістами — це неправда. Важливо зняти політичну корупційну складову: самі знаєте, хто за ким стоїть у парламенті, коли голосується питання газу — одразу вилазять “вуха” Фірташа. Коли голосується питання електроенергетики або вугілля, — “вуха” Ахметова. Вони в різних фракціях, але їх швиденько можна вирахувати по голосуванні. Важливо, щоб представництво в парламенті отримували ті політичні партії, які мають реальних людей  і здійснюють реальну роботу. Тоді питання тарифної політики буде вирішуватися прозоро і зрозуміло.