Література на літо: письменники радять

ХОДІННЯ В НАРОД

Пам’ятаєте, як у школі задавали літературу на літо? Комусь те подобалась, комусь – ні. Ми ж пропонуємо«літературу на літо»не від консервативних і вимогливих вчителів, а від цікавих та дуже різних письменників, які діляться своїм списком на літо та рекомендують найкраще з прочитаного вам.

Підбірка книжок вийшла дуже різноплановою – на будь-який смак і на будь-який вік. Тож обирайте книгу (а краще декілька!) і гайда у відпустку, на роботу чи на дачу – читати!

 

Оксана Забужко, письменниця:

Між читанням власного «Музею…» різними мовами читаю Джонатана Франзена «Freedom» («Свобода»). Вона видана минулого року, українського перекладу поки що немає. Можна сказати, що це – американський  «Музей…», так само понад 800 сторінок. Це така американська сага двотисячних, там теж є історія родини, там теж є три покоління, є дуже широка соціальна панорама Америки минулого десятиліття з усіма соціальними трендами, психологічними аналізами, з претензією на американського Толстого. Можу порадити«Нариси бурси» Антона Санченка – як на мене, дуже цікава книжка з багатьох точок зору: по-перше, з мариністикою у нас сутужно; по-друге, це специфічна мариністика, бурсацька така – приколи Херсонського училища 80-х років; по-третє, гарно передано атмосферу того часу. За жанром вона своєрідна: тут і обігрування тексту, і персонажів, і навіть в оформленні обігрування дембельського альбому. Але насправді там набагато тонші, глибші речі – багато з тієї епохи, яка молодому читачеві абсолютно невідома, яка вартує пильнішого розгляду, пильнішої уваги. Ще рекомендую книгу, яка витримала вже кілька перевидань «Таємниці письменницьких шухляд», – для розуміння того, що українська радянська література – це, м’яко кажучи, не те, що викладають у школі.

 

Максим Кідрук, письменник-мандрівник:

Дуже рекомендую «Сліпоту» від Жозе Сарамаго та «Повелителя мух» Голдінга. Одні з найкращих прочитаних книжок за останні 5 років. Дуже сильні в психологічному плані книжки, нестандартні навіть попри багатоманітність сучасної літератури, особливо «Сліпота».

Збираюсь прочитати – три останні книги з семитомного циклу Стівена Кінґа «Темна Вежа» («Вовки Кальї», «Пісня Сюзанни» та «Темна Вежа»), Артура Хейлі «Аеропорт»,  Дж. К. Джерома «Троє в човні, не рахуючи собаки», Джоша Бейзела «Удар в точку»,  Уільяма Голдінга  «Шпиль»,  Жозе Сарамаго «Євангеліє від Ісуса Христа»,  Маріо Варґаса Льосу «Витівки кепського дівчиська» та «Сон Кельта», останній роман Паланіка. До кінця літа має вистачити:)

 

Мар’яна Савка, поетеса, головний редактор «Видавництва Старого Лева»:

Що планую почитати влітку? Переді мною стоси рукописів, які як редактор я мушу прочитати. І часом посеред них трапляються справді добрі речі. Наприклад, повість для дітей Володимира Рутківського «Ганнуся». Я дивуюся, що в моєму дитинстві в мене не було цієї книжки – а вона виходила 150 000-ним накладом. Читала з таким задоволенням, ніби мені подарували гарну ляльку. Вона вже в роботі, я щаслива, що ми почали співпрацю з цим надзвичайно тонким майстром. А поміж рукописами читаю книгу листування Оксани Забужко і Юрія Шереха – всім раджу: гарно, інтелігентно, цікаво і часами дуже зворушливо. Після неї хочу почитати Бодріяра – «Фатальні стратегії» і що-небудь з дитячої літератури, наприклад, Меган МакДоналд або улюблену Кейт ДіКамілло.

 

Анатолій Дністровий, письменник:

Планую відновити читання 50-томника Маркса й Енгельса. Енгельс – прекрасний військовий історик. А Маркс – класний у всьому – від журналістських статей до фундаментальних філософських робіт. Усім дуже раджу. Це гарна розвага, особливо в літню відпустку – читати один із товстих томів Маркса й Енгельса на морському пляжі. З такою книгою не соромно буде вийти голим на люди.

 

 

Наталя Лапіна, письменниця:

Зараз читаю придбану на «Країні мрій» книжку Марини Левицької «Два фургони». Дуже подобається: незвично, талановито, жорстко, зачіпає. Ця англійська авторка має українське коріння – мати з Полтавщини. Дехто з героїв роману – українські заробітчани за кордоном. Рекомендую іншим читачам.

У черзі на столі – «Секрети української мови» Святослава Караванського та «ANARCHY IN THE UKR» Сергія Жадана. Далі подивимось. Цікаві книжки, як я чула, планують видати на кінець літа – романи цьогорічних лауреатів «Коронації слова», «Щоденник моєї секретарки» братів Капранових (уривки, що читалися на фестивалі нас із сестрою вельми розвеселили).

 

Сергій Жадан, письменник:

Зараз одночасно читаю (оскільки одночасно придбав і все дуже цікаве) такі книги: В. Семененко «Історія України. Прихована правда», А. Введенский «Всё», В. Шапинов «Империализм от Ленина до Путина», В. Свідзінський «Вибрані твори». Ось усім читачам раджу саме книги з серії «Розстріляне Відродження» видавництва «Смолоскип», де вийшов і Свідзінський.

 

Ірен Роздобудько, письменниця, сценаристка:

Зараз я поволі читаю все, що написала Діна Рубіна – від романів та оповідань до публіцистики та інтерв’ю. Відкрила для себе дивовижного майстра слова і сюжету. Раджу прочитати її книжки й іншим. По-перше, щоб… відчути різницю між справжнім, вистражданим, щирим словом і пихатою штучністю «дутих імен». А взагалі перелік у мене може вийти довгий, адже я читаю завжди, не тільки влітку. І плани щодо цього теж великі – від Бєрдяєва до теоретиків кіномистецтва. Всі ці книжки вже чекають на свою чергу на тумбочці…

 

 

 

Дмитро Лазуткін, поет, секс-символ сучукрліт:

Влітку планую дочитати«Неймовірні історії правління Хлорофітума Першого» Олега Коцарева. Смішна, дуже смішна книга. Її раджу прочитати у першу чергу. І зверніть увагу на світлини, котрими оздоблене це видання. Як завжди читатиму багато поезії – все хороше, що попадеться.

 

 

Дара Корній, письменниця:

Я – людина доволі нудна, якшо це стосується особистісного читання. Щойно закінчила читати Рибакова «Язычество древних славян», на черзі – той самий Рибаков «Язычество древней Руси» та Митрополит Іларіон (Огієнко – в миру) «Дохристиянські вірування українського народу». Для чого мені це все треба? То – матеріал для наступної книжки. (Я ж, зізналася чесно, що стосується особистісного читання – людина нудна:) А якщо нормальною мовою, то щойно прочитала «Родовий відмінок» Міли Іванцової, отримала багато задоволення від переосмилення читаного, бо пропускала його через себе, і тому щиро раджу іншим почитати. Як і роман Ірен Роздобудько «Амулет Паскаля» – несподівано-ніжно написано. Але оскільки літо – розважальна пора, тож усім поціновувачам фантастики (фентезі та містики включно) раджу книги Чарльза де Лінта («Легенди Ньюфорда», «Місячне серце», «Міські легенди» тощо). А ще моя донька Даринка усім сімнадцятилітнім персонам жіночої статі радить настійливо Ірену Карпу, чесно зізнаюся – сама не читала.
Що ще? Назагал – радити, то справа невдячна. Одному подобається борщ та вареники, іншому – щі та креветки. І нема на то ради:) Тому, щире побажання для всіх від мене (і для гурманів, і для типу негурманів): не дивіться дурних серіалів (і буде вам щастя) та «не читайте перед обідом совєтських газет», уточнення «взагалі – жодних не читайте»… Гарного літа, сонячної погоди та отримання задоволення від прочитаного та від самого процесу читання:)

 

Сподіваємося, ви знайшли щось до душі. Приємного читання!

Розпитувала Анна Богородіченко