Турфірма “розвела” на 10 тисяч доларів, кажуть тернополяни

Вигравши “зелену карту”, жителі Тернопілля вважали себе щасливчиками. Фірма, що допомагала їм оформляти документи, вимагала за свої послуги 10 тисяч доларів. Але замість престижного житла та роботи подружжя на чужині має лише проблеми.

Нам обіцяли золоті гори, але діти не отримали нічого, – скаржиться мама хлопця, який виграв у лотереї “Зелена карта”. – Казали, що Америка – відкрита для молодих людей. Роботи — море, житло — доступне. Натомість наші діти злиднюють.

Жінка звернулася в редакцію, аби розповісти всім про халепу, в яку потрапила її родина. За словами Марії Остапенко (прізвище та ім’я редакції відомі, але змінені на прохання жінок, які бояться за свою безпеку — прим. ред.) 2009 р. син гуляв Театральним майданом. До нього підійшов чоловік і запропонував сфотографуватися для розіграшу “зеленої карти”. Хлопець не був упевнений, що виграє, але вирішив перевірити долю.

– Через півроку синові зателефонували із туристичної фірми “Перспектива” й повідомили про виграш, – продовжує пані Остапенко. – Чоловік, який назвався Мечиславом Васильовичем, запросив до себе в офіс, аби обговорити подальші кроки.

У фірмі, на котру нарікають люди, все заперечують. Більше того, стверджують, що мають чималу кількість задоволених клієнтів і можуть довести, що скарга пані Марії – єдиний неприємний факт, бо вони завжди поводяться з людьми чесно.

– До речі, ми можемо зв’язатися із деякими людьми хоч зараз, навіть із Олександром, – кажуть у турфірмі. – Вони спростують претензії жінки. І це підтвердить нашу незаплямовану репутацію.

10 тисяч – за послуги

Олександру (ім’я змінене — прим. ред.), додає мати, пообіцяли квартиру за 100 дол./місяць, роботу, а головне – знання мови не було обов’язковою умовою. Мовляв, для різноробочих в Америці є багато вакансій.

– Він повірив, – розповідає мати. – Дуже хотів поїхати за кордон та заробити грошей, адже зібрався одружуватися. За консультаційні послуги фірма вимагала 10 тис. дол. Звісно, таких грошей не мали ні син, ні я. Продали земельну ділянку. Але віддали тільки 8 тисяч.

Пані Марія надала кореспонденту “RIA плюс” копію договору, в якому зазначено, що інформаційне-консультативне бюро “Перспектива” зобов’язується надати послуги та оформити повний пакет документів, відповідно до вимог Держпартаменту США та вчасно надіслати їх до консульського Центру в Кентуккі. Аби відправити перший пакет документів, замовник, за договором, мав сплатити 500 дол. Також жінка надала копію домовленості, заповненої від руки, між нею та Вікторією Свириденко (на її ім’я оформлена домовленість, але жінки цієї людини не знають – прим. ред.) про те, що за надані послуги син мав сплатити 8 тис. дол. у січні 2010 р. і ще дві — протягом шести місяців, до 1 червня 2011 р.

– Син уже одружився, тож документи готували на двох, – додає пані Марія. – На співбесіду в Посольство США, що у Варшаві, діти їздили з водієм, якого винайняла фірма. У нього й були всі документи. Він їм видав папери для співбесіди, а потім забрав.

“По смітниках би лазили…”

На дорогу, як стверджує мати, вона дала молодій сім’ї 5 тис. дол.

– Жити ж на щось треба, поки роботи не знайшли, – пояснює вона. – Приїхали вони спочатку в місто Еверетт, штат Вашингтон. Обіцяної роботи, навіть житла ніхто їм там не запропонував. Тоді син вирішив поїхати до родичів у Сіетл. Там вони просиділи два місяці. Купили автомобіль, бо в Америці без нього, як без рук. Вирішили їхати у велике місто, щоб знайти хоча б якусь роботу. Вибрали Чикаго.

Там Олександр та Ольга (ім’я змінене — прим. ред.), за словами жінки, нині винаймають квартиру у підвалі. Платять 750 дол. на місяць.

– Слава Богу, була медична страховка, тому Ольгу прийняли в пологовий будинок. Але як тільки вона вийшла звідти, страховка закінчилася. Тож у лікарні їх тепер ніхто не прийме. Допомоги на дитину невістка не отримує, тільки молоко. Олександр деякий час не працював, бо в Америку приїхало багато мексиканців, згодних працювати за безцінь. До того ж, син мови не знає. Якби я не дала їм грошей на дорогу, по смітниках лазили б.

Наразі тернополянин підробляє, отримуючи 5-10 дол./год. Дружина доглядає донечку, вшиває блискавки в одяг. Тим родина і живе.

“Вигнав з офісу…”

– Уже два місяці боргують за квартиру, – скаржиться мати. – На щастя, закони США не дозволяють вигнати на вулицю сім’ю, в якій виховують неповнолітню дитину. Повернутися додому не можуть – немає грошей. А треба не менше 3 тис. дол. Та й син хоче відпрацювати хоча б частину витраченої суми.

Батьки підтримують дітей, як можуть. Передавали через знайомих дитячі речі. Сестра пані Марії – Вікторія Хмилева (прізвище та ім’я змінене — прим. ред.) розповідає, що вони ходили в турфірму, котра допомагала оформляти документи. Скаржилися, що сплатили чималу суму, а допомоги не отримали.

– Він нас і слухати не хотів, – каже жінка. – Просто вигнав з офісу. Олександр не залишить цієї справи. Коли приїде, звернеться до суду. А ще він хоче, щоб тернополяни знали, що їх можуть “кинути”.

“Ми зробили все…”

Кореспондент звернулася за роз’ясненнями в туристичну фірму “Перспектива”. Чоловік, який представився як Мечислав Васильович і, за словами скаржників, допомагав оформляти документи, запевнив, що про 10 тис. дол. “не могло бути й мови”.

– На щастя, такі люди рідко трапляються, – говорить він. – Вони – нечистоплотні. У їхніх словах є багато вигадок. Ми з кожним домовляємося в індивідуальному порядку. Адже кожна ситуація – різна. Це вперше хтось скаржиться на нас. Раніше таких проблем не було.

Мечислав Васильович зазначив, що їхня фірма допомагає людям правильно підготувати всі необхідні документи. Адже серед осіб, котрі виграють “зелену карту”, лише половина отримує шанс виїхати.

– Вартість послуг ми нараховуємо індивідуально, – пояснює чоловік. – Але це не 10 тисяч. До того ж, ми розповідаємо клієнтам про всі умови перебування в США. Не розумію, чому виникли претензії.

На запитання кореспондента, звідки взялася письмова угода між представником фірми і жителями Тернопілля на таку велику суму, пан Мечислав не зміг відповісти.

Для них ми зробили і можливе, і неможливе, – наголошує він. – Скоріш за все, це був початковий варіант договору.

До речі, директор фірми зателефонувала матері Олександра, аби з’ясувати, чому виникли претензії. На що жінка відповіла, що вона не задоволена тим, як живуть її діти в Америці і вимагає гроші для того, щоб вони повернулися  в Україну.

Наталія БУРЛАКУ, газета “20 хвилин”