Режисер потрапив до лікарні, коли знімав фільм “Стеком і шаблею” – розповіли у ТЦК (відео)

11 березня у Тернопільському центрі комунікацій відбулася зустріч із творцями та авторами документального фільму «Стеком і шаблею» про життя вояка-патріота та талановитого скульптора Михайла Гаврилка. Автор книги розповів, чим збагатять третю редакцію книги, а режисер поділився спогадами, як він з лікарняного ліжка втікав, щоб створювати цю срічку.

Презентація книги та фільму про Михайла Гаврилка уже відбувалася в Києві, Рівному, Львові, Каневі, Переяславі. Організатори у Тернополі кажуть, що запланували цей захід саме так, аби він пройшов у рамках «шевченківських днів». Адже талановитий скульптор є автором шевченкіани, про яку не знали українські скульптори, художники, мистецтвознавці.

Автор книги “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”, голова історичного клубу «Холодний яр» – Роман Коваль, розповів, що «чекісти» спалили Михайла Гаврилка живцем у печі. Також згоріли і його малюнки січових стрільців. Згодом про постать Гаврилка узагалі забули.

–       Це була велика відповідальність режисера – показати цю сцену, – каже Роман Коваль. –Але з перших секунд цього фільму ви побачите, що ви в полоні.

Скульптор, який ліпив у майстерні Михайла Гаврилка, розказав автору книги, що закінчив художню академію, але про Гаврилка не знав нічого. Навіть найерудованіші не знають, каже Роман Коваль.  Він переконаний, що завдяки фільму дізнаються тисячі, зокрема й тернополяни. Адже цей патріот – людина, яка цікава українцям багатьох земель – він родом з Полтавщини, захищав землі Скоропадського на Чернігівщині, жив, творив, любив на Галичині, знайшов дружину на Чортківщині, воював за Тернопільщину.

Режисер фільму “Стеком і Шаблею” Володимир Бондаренко поділився в Тернопільському центрі комунікацій, що він, мабуть, не зміг би зробити те, що зробив Михайло Гаврилко.

–       Я займаюся творчістю. А творча людина відчуває життя з гостротою, любить життя. І хоч у Гаврилка суворий погляд, але коли я ознайомився з його вчинками, то зрозумів, що це людина, яка відчуває, любить життя. Він – звичайна людина, любить свою дитину, жінку, тата , маму. Людина, яка розуміє, що втрачає. Я б так, може б не зміг. А Михайло Гаврилко зміг. В цьому його родзинка життя.

За словами режисера, фільм знли годин на двадцять. Але з цього усього матеріалу вийшли лише дві серії – 55 хвилин стрічки. При цьому, Володимир Бондаренко керував роботою над фільмом навіть з лікарні. Під час роботи у нього трапився інфаркт. Але як тільки траплялася нагода втекти з лікарні – він прибігав, каже, що йому здавалося, наче тільки він знає, як можна цей фільм зробити.

–       Ми створили стрічку під телеверсію, а не під фестивальне кіно. Але згодом її будуть показувати і по телебаченню, думаю, то лише справа часу.

Також автор книги “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” Роман Коваль розповів, що третю редакцію книги збагатять новими фотографіями. Адже внук Михайла Гаврилка знайшов ще світлини, які, власне, є дуже цінними. Наразі вони увійшли лише до фільму.

Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”