На Тернопільщині сьогодні карнавальне дійство

Цьогоріч відкриватиме туристичний сезон свято Маланки, яке щороку відбувається на Борщівщині.  Фестиваль уже став традиційним карнавальним дійством в українських звичаях з елементами сучасного гумору та сатири і є одним з найбільш відомих в Україні.

13 січня свято «Маланки» розпочнеться в с.Устя о 17.00 год.,  в с.Горошова – о 20.00 год.

«Під час святкувань представлять різдвяні сценки, карнавальну ходу казкових героїв,  різдвяний фольклор за участю аматорських колективів, гостей зі Львова, заслужених артистів  естрадного мистецтва України дует «Ріка життя» Ярослава Антонійчука та Іванни Савченко, заслуженого артиста України Володимира Вермінського, артиста Тернопільської філармонії Вадима Дарчука. Також буде частування стравами різдвяної кухні», – розповіли у відділі культури Борщівської РДА.

Довідково:

Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем. 14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині  багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці  такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!».
Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби «Маланка» і «Василь».
«Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно – заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай  та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одяга¬ли чудернацький одяг, пере¬вертали кожухи, розмальову¬вали обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цілковита відсутність, з одного боку, християнських мотивів та символів, й розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії, з другого, засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв в обряді у двох планах: героїні новорічних пісень – щедрівок та ритуальної маски. З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач з чепігами (плугом) та ін.