15 років ув’язнення після восьми років суду: Віталій Панченко розповів про справу, яку вважали безнадійною. Частина друга
Понад вісім років тривало судове провадження у справі Василя Гнатюка, перш ніж обвинувачений отримав 15 років ув’язнення. Після зміни керівництва прокуратура активізувала судові процеси щодо повернення державі об’єктів Почаївської лаври. Водночас на Тернопільщині розслідують справи про незаконне відчуження землі, корупцію, екологічні злочини та насильство щодо дітей.
За цими справами — мільйонні збитки, порушені права людей і тривалі судові процеси. Частина проваджень уже дійшла до суду, в окремих є вироки, в інших прокуратура продовжує домагатися повернення майна та відшкодування шкоди. Водночас зростає кількість злочинів, у яких діти стають потерпілими, а під час війни правоохоронці викривають нові схеми ухилення від мобілізації.
Про результати роботи прокуратури Тернопільщини після призначення нового керівника, кадрові зміни, резонансні справи та проблеми, які залишаються невирішеними, «Погляд» поговорив з керівником обласної прокуратури Віталієм Панченком. Зокрема, запитали його, що вдалося змінити за цей час, наскільки ефективно прокуратура захищає інтереси держави й громад та що сьогодні є найбільшим викликом для відомства.
У першій частині інтервʼю ми вже розповіли про кадрові зміни , підозру колишньому головному архітектору Тернополя, незаконне виведення комунальних земель та повернення їх громадам, повернення державі пам’яток архітектури та релігійних споруд.

Воєнні злочини та безпека області
- Російські атаки на Тернопільщину завдавали шкоди цивільній інфраструктурі, підприємствам і житлу. Як прокуратура документує ці злочини, збирає докази для майбутніх судових процесів і встановлює причетних? Скільки проваджень щодо воєнних злочинів перебувають у роботі? По скількох є вироки?
Ворог атакує Тернопільщину від початку повномасштабної війни. Наразі прокурори здійснюють процесуальне керівництво у 38 кримінальних провадженнях, у межах яких задокументовано 85 фактів російських атак.
Серед наймасштабніших злочинів — удар по підприємству в селі Білокриниця у квітні 2022 року. Тоді було знищено понад 800 тонн мінеральних добрив, а сума збитків перевищила 26 мільйонів гривень. Також розслідуємо ракетні удари по Тернополю в травні 2023 року, внаслідок яких пошкоджень зазнали десятки підприємств і житлових будинків. У цій справі призначено військову експертизу.
Окрема увага — ракетному удару по Тернополю в листопаді 2025 року. Внаслідок влучання ракети в дев’ятиповерхівку на вулиці Стуса було зруйновано під’їзд, також постраждав будинок на вулиці 15 Квітня. Загинули 38 людей, серед них восьмеро дітей, 99 людей отримали поранення. Ще троє досі вважаються зниклими безвісти.
У цій справі тривають експертизи, зокрема молекулярно-генетичні дослідження, які мають допомогти встановити особи всіх загиблих. Окремі складнощі виникли з ідентифікацією останків. Водночас уже встановлено кількість загиблих і постраждалих та оцінено наслідки атаки.
Прокуратура працює над цими провадженнями спільно зі Службою безпеки України, Національною поліцією та іншими органами. Основне завдання — зібрати належні докази, встановити обставини атак і причетних до них представників держави-агресора, надати діям правову оцінку та сформувати доказову базу для українських і міжнародних судових інституцій. Також розслідуємо атаки на енергетичну інфраструктуру.
Щодо удару по підприємству в Білокриниці наразі проводимо фінальну оцінку зібраних доказів. Є ознаки причетності до злочину російських військовослужбовців, зокрема посадових осіб. Очікуємо остаточних експертних висновків.
Ця робота потребує взаємодії різних органів. Поки правоохоронці документують злочини та збирають докази, органи місцевого самоврядування працюють над відшкодуванням збитків і забезпеченням належних умов проживання для постраждалих людей.
Ухилення від мобілізації: незаконний перетин кордону та фіктивні медичні документи
- Поки одні втрачають життя і здоров’я на фронті, інші шукають способи, як за гроші уникнути служби у війську. Прокуратура неодноразово висвітлювала справи про організацію незаконного переправлення через кордон а також участь лікарів у наданні фіктивних довідок про інваілідність. Наведіть приклади найрезонансніших кримінальних проваджень. Про які суми у них йдеться?
Це один із принципових напрямків роботи прокуратури, адже йдеться не лише про корупцію, а й про національну безпеку. За десять місяців 2026 року до суду скерували 19 обвинувальних актів щодо організації незаконного перетину державного кордону військовозобов’язаними.
Схеми різні: від незаконного переправлення поза пунктами пропуску до фіктивного працевлаштування на підприємствах із правом виїзду у відрядження, підроблення медичних документів та незаконного отримання відстрочок.
Серед показових справ — провадження щодо жителя області, який за 15 тисяч доларів запропонував військовозобов’язаному працевлаштування на підприємстві, що мало дати можливість виїжджати за кордон у відрядження. Чоловіка затримали під час отримання першого авансу — 5 тисяч доларів.
В іншому випадку зловмисник за 13,5 тисячі євро обіцяв організувати безперешкодний перетин кордону, запевняючи, що має особисті зв’язки та вплив на службових осіб Державної прикордонної служби. Його затримали під час передачі грошей.
Є й судові результати. 49-річну жительку Тернополя суд першої інстанції засудив до семи років позбавлення волі за організацію незаконного переправлення військовозобов’язаного через кордон. У червні 2024 року вона разом зі спільником організувала його виїзд до Закарпаття для подальшого перетину кордону за 14 тисяч доларів. Жінку затримали під час передачі грошей у Береговому. Провадження щодо її спільника закрили у зв’язку з його смертю під час судового розгляду. Вирок щодо жінки ще не набрав законної сили — апеляційна скарга очікує розгляду.
Окремий напрямок — зловживання в медичній сфері, коли за гроші оформлюють фіктивні документи для отримання бронювання, відстрочки або встановлення інвалідності.
Зокрема, до суду передали справу щодо директора однієї з комунальних районних лікарень, якого обвинувачують у підробленні висновків лікарсько-консультативної комісії. За даними слідства, завдяки цим документам 16 військовозобов’язаних отримали право на бронювання. Сума неправомірної вигоди у справі становить 29,8 тисячі доларів.
Ще одна справа стосується фіктивного діагнозу «активний туберкульоз лівої легені». До схеми, за версією слідства, була причетна група осіб, зокрема лікар-фтизіатр медичного центру Чернівецької області. Військовозобов’язаному видали консультативний висновок із неправдивим діагнозом, який мав стати підставою для відстрочки від призову на шість місяців. За таку послугу йшлося про 4 тисячі євро.
У справі про оформлення фіктивної інвалідності фігурують лікарка-онколог районної лікарні та медична реєстраторка обласного онкодиспансеру. За даними слідства, вони вимагали й отримали 1,5 тисячі доларів за позитивне рішення щодо встановлення чоловікові призовного віку ІІ групи інвалідності. Медичній реєстраторці суд уже призначив штраф у розмірі 68 тисяч гривень і заборонив працювати в експертних комісіях. Судовий розгляд щодо лікарки-онколога триває.
До відповідальності притягували й працівниць обласної психоневрологічної лікарні. В одному випадку лікарка-невропатолог отримала 500 доларів за сприяння в оформленні ІІ групи інвалідності з постійним стороннім доглядом. Суд призначив їй штраф і заборонив протягом трьох років працювати у складі експертних комісій.
Окремо розслідується діяльність лікарсько-консультативної комісії районної лікарні та двох посередників. За версією слідства, упродовж 2024–2026 років медики за 6–12 тисяч доларів оформлювали фіктивні висновки про потребу родичів військовозобов’язаних у постійному сторонньому догляді. За три роки могли видати близько тисячі таких документів. Чотирьом лікарям і двом посередникам повідомили про підозру, причетність інших посадовців перевіряють.
Ми працюємо не лише над викриттям окремих випадків, а й над встановленням системних схем та їхніх організаторів. Зокрема, у межах області задокументували 21 медичного працівника, причетних до ухвалення незаконних рішень щодо відстрочок. Загальна сума неправомірної вигоди в цих провадженнях перевищує 50 тисяч доларів.
Важливо, щоб такі справи мали реальні наслідки. Наприкінці жовтня суд першої інстанції призначив три роки позбавлення волі лікарю-інтерну, який разом із двома спільниками вимагав від 3 до 17 тисяч доларів за оформлення фіктивної інвалідності чоловікам призовного віку. Вирок Тернопільського міськрайонного суду ще не набрав законної сили.
Також ми працюємо над усуненням причин, які дозволяють функціонувати таким схемам. За участю обласної військової адміністрації, територіальних центрів комплектування та інших органів створено комісію для перевірки рішень районних лікарень. Матеріали перевірок передають до ТЦК для розгляду питання про скасування незаконно отриманих відстрочок. Крім того, порушено питання вдосконалення законодавства щодо роботи лікарсько-консультативних комісій.
Наша мета — не обмежуватися кримінальним реагуванням на окремі випадки, а виявляти й усувати умови, які дають змогу заробляти на ухиленні від військової служби.
Екологічні злочини: незаконні рубки, кар’єри та забруднення довкілля
- Які екологічні правопорушення є найбільш поширеними в області — незаконні рубки лісу, забруднення довкілля, незаконний видобуток корисних копалин чи інші? Яких збитків вони завдають і чи вдається прокуратурі домагатися їх відшкодування?
Серед найпоширеніших екологічних правопорушень на Тернопільщині — незаконні рубки лісу, зокрема на територіях природно-заповідного фонду, та видобування корисних копалин без відповідних дозволів. Також фіксуємо випадки забруднення водойм і ґрунтів.
Один із резонансних випадків стосується незаконного видобування супіску на Чортківщині. Директор цегельного заводу, за версією слідства, без спеціальних дозволів видобув понад 14 тисяч кубометрів корисної копалини. Завдані довкіллю збитки оцінили у 53 мільйони гривень. Обвинувальний акт скеровано до суду, прокурори підтримують обвинувачення.
Ще один випадок — незаконна вирубка дерев у парку «Загребелля». До суду скеровано справу щодо голови однієї із сільських рад Тернопільського району, якого обвинувачують в організації вирубки, що призвело до пошкодження території природно-заповідного фонду. Сума завданих довкіллю збитків становить 8,2 мільйона гривень.
На Кременеччині майстра лісу обвинувачують у проведенні та приховуванні незаконних рубок, якими завдано збитків на 4,7 мільйона гривень. На Бережанщині через службову недбалість було незаконно зрубано понад шість тисяч дерев. Сума збитків у цій справі сягає 56,9 мільйона гривень.
Є й випадки забруднення довкілля. Зокрема, на Тернопільщині зафіксували скид неочищених стічних вод у річку Збруч, унаслідок чого завдано збитків на 1,25 мільйона гривень. В іншому провадженні йдеться про забруднення ґрунтів відходами ферми. Керівник підприємства повністю відшкодував 85 тисяч гривень збитків ще під час досудового розслідування.
Важливо, що за незаконні рубки передбачене не лише штрафне покарання. За публічного обвинувачення прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури помічника лісничого з Підгаєччини суд першої інстанції призначив п’ять років і один місяць позбавлення волі. Апеляційний суд залишив цей вирок без змін.
У межах інших проваджень також викрили організовану групу, причетну до незаконної вирубки лісу. До неї входили понад п’ять осіб, зокрема службовці, які повинні були охороняти ПЗФ. Обвинувальні акти скеровано до суду.
У таких справах важливо не лише встановити безпосередніх виконавців, а й притягнути до відповідальності організаторів та службових осіб, які могли сприяти незаконній діяльності. Прокуратура працює спільно з Національною поліцією, екологічною інспекцією та іншими органами. Також перевіряємо законність рішень щодо надання дозволів на користування надрами та видобування корисних копалин.
Захист дітей
- Які результати роботи прокуратури у справах про злочини проти дітей, зокрема сексуальне насильство, експлуатацію та домашнє насильство? Як забезпечують захист потерпілих дітей під час досудового розслідування та судового розгляду?
Захист дітей є одним із пріоритетів у роботі органів прокуратури. Загалом рівень дитячої злочинності в області знизився на 8,5%. Водночас насторожує те, що правопорушення, до яких причетні неповнолітні, стають тяжчими. Цього року ми зафіксували випадки вчинення ними особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я, яких у попередні роки не було.
Однак найбільше занепокоєння викликає зростання кількості злочинів, у яких діти є потерпілими. Загалом постраждали 153 дитини. Кількість випадків домашнього насильства зросла утричі, а статевих злочинів проти неповнолітніх — майже вп’ятеро.
За цими напрямами ми проводимо аналітичну роботу, щоб з’ясувати причини та умови, які сприяють таким правопорушенням, і визначити, яких заходів потрібно вжити для їх запобігання.
Серед резонансних справ — убивство шестирічного хлопчика з інвалідністю його матір’ю. Верховний Суд залишив без змін вирок, за яким жінку засуджено до 12 років позбавлення волі. В іншому провадженні матір постане перед судом через те, що не забезпечила дитині необхідної медичної допомоги, а її бездіяльність, за даними слідства, призвела до смерті малюка.
Також до суду скеровано обвинувальний акт щодо жителя Шумська, якого обвинувачують у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру стосовно 15-річної дівчини.
Окремо реагуємо на випадки, коли діти можуть зазнавати насильства або неналежного поводження в спеціалізованих закладах. Зокрема, прокуратура ініціювала перевірку ситуації в Новосілківському закладі. За результатами реагування виконувача обов’язків керівника відсторонили від посади, а виконання обов’язків поклали на іншу особу, не пов’язану з попереднім керівництвом закладу. Вона проводить аудит і має реагувати на виявлені порушення.
За фактами, які стосуються цього закладу, триває кримінальне провадження, проведено слідчі дії та призначено експертизи. Перевіряємо не лише безпосередні обставини кожного випадку, а й причини та умови, які могли призвести до порушень.
У кожному провадженні, де неповнолітній є потерпілим або фігурантом, важливо встановити його психологічний і психічний стан. Для цього призначаємо відповідні експертизи. Якщо з’ясовуємо, що дитині загрожує небезпека в сім’ї, порушуємо питання про її вилучення з небезпечного середовища та влаштування до спеціалізованої установи відповідно до вимог законодавства.
Наше завдання — не лише розслідувати конкретний злочин і притягнути винних до відповідальності, а й усунути обставини, які призвели до порушення прав дитини, щоб не допустити повторення таких випадків.
Найскладніші виклики
- Яку проблему в роботі прокуратури Тернопільщини ви вважаєте найскладнішою на сьогодні?
Найскладніший виклик для мене і команди, яка зараз працює в прокуратурі Тернопільщини, — забезпечити довіру суспільства до цієї системи. А вона формується передусім результатами: справи, які починаються на стадії досудового розслідування, мають завершуватися справедливими судовими рішеннями, а права потерпілих — бути відновленими.
Один із прикладів, який я вважаю важливим результатом нашої роботи, — справа Ірини Мукоїди. Судовий розгляд тривав понад вісім років. Багато людей, зокрема й сам обвинувачений Василь Гнатюк, уже не вірили, що в цій справі буде вирок. Водночас, ми змінили групу прокурорів, залучили молодих фахівців, які активно включилися в роботу.
Нам вдалося додатково опрацювати матеріали, звернути увагу суду на важливі обставини, які раніше не були належним чином представлені, спростувати аргументи сторони захисту. Зокрема, відшукали свідків, які перебували за кордоном, у тому числі у США, Канаді та Німеччині, і переконали їх взяти участь у судовому процесі.
У результаті суд першої інстанції призначив обвинуваченому 15 років позбавлення волі. Апеляційний суд залишив вирок без змін. Для нас це важливий результат, адже попри тривалість процесу вдалося домогтися судового рішення, забезпечити справедливість, захистити права потерпілих.
Такі справи мотивують колектив. Вони показують, що спільна, послідовна робота прокурорів може змінити перебіг навіть дуже складного судового процесу. Саме на це ми орієнтуємося і в інших провадженнях: не зупинятися на етапі розслідування чи скерування обвинувального акта до суду, а працювати задля справедливого рішення та відновлення прав потерпілих.
Спілкувалася Надія Греса
