На Тернопільщині треба ставити хрест?

http://www.unian.ua/news/573815-u-ternopoli-z-tserkvi-vikrali-persten-yakiy-dopomagav-divchatam-viyti-zamij.html

http://vidomosti-ua.com/ukraine/68593

http://regionews.ua/node/97364 

– то ще не всі!

Суть всіх цих статей в тому, що з самого серця файного міста Тернополя, де люди побожні і самих лише храмів більше трьох десятків, з одного найвідомішого, центрового, так би мовити, храму поцупили перстень, який забезпечував дівчатам щасливе сімейне життя.

Точніше, вони у вільний від навчання і роботи час закривали профілі вконтактє, допивали каву, виходили з фейсбуку, видалялися з сайту знайомств, підмальовували губи, підтягували колготки і йшли в церкву, той перстень на пальчик мальований собі приміряли і те життя собі випрошували.

Щоб потім в однокласниках поставити кльові фотки: оце я, а ось моє сімейне щасливе життя. Ось він їде. Це ми кланяємося. Ось наречений зубами знімає з моєї ноги голубеньку підв’язку для панчохи (як? ви шо, не знали? конче має бути щось голубе!) А це цьоця впала в обморок. А ось мій пальчик з гарними нігтиками. А це ми їдемо до цьоціної ворожки. А ось де можна замовити колготки, помаду, нігтики, лімузин, фотографа, підгузники і стоматолога для старшого дружби…

А тепер той перстень зник.

Сперли. Потягнули. Зробили ноги.

І це невдовзі після Тижня сім’ї!

Напевно, його вкрали не просто так.

Добре, якщо він попаде в надійне місце, де йому так само будуть поклонятися.

Тоді він і далі виконуватиме свою велику місію.

І підніме народжуваність, наприклад, на Львівщині. Поки Тернопілля занепадатиме.

А якщо він попаде в Єнакієво? Тоді занепадатиме весь західний регіон від самої думки про щасливе сімейне життя в краю синіх териконів.

А якщо він як артефакт втрачений незворотньо?

Шлюби припиняться, народжуваність зменшиться, побутовий травматизм і нещасливість неподужнього майбуття остаточно поставлять на нашій області хрест.

І зникне наша область з адміністративних карт, об’єднають її з котримись сусідами.

І що тоді буде з будівлею ОДА?

А найгірше, що ця акція проводится вже не вперше!

Як виявилося, перстень крали і раніше.

Що це – традиція чи спланований терор?

Дехто каже – не переймайтеся:

 «…красти – це улюблена справа. Потім всі гарненько ходять по неділях до церкви, де піп за 2 гривні усе відпускає».

А раптом нам пороблено? Час іти до ворожки?

Ні, ні, ні. Авторитетною щодо персня є позиція священника.«Нічого страшного, покладемо інший, – сказав він».

Інший?

То є ще інші?

А чому їх не роздати по інших храмах?

Хай ощасливлюють сімейним дівчат на всій Україні!

Правильно, не можна. Свій до свого по своє. Хай буде в нас. В нас місто студентське, зарплати найнижчи, каравай найбільший, рушник найдовший – в нас є всі передумови для покращення щасливого сімейного життя.

А, встидаюся спитати, той інший персень – чи то не буде підміна цінностей?

Певно, таки не буде. Тож не вперше його замінюють.

Нам таки пороблено. І задавнено.

Будь ласка, порадьте хорошу ворожку. Або ворожбита.