Святими місцями Тернопільщини

Перед поїздкою цілий вечір і цілу ніч йшов дощ. І не в одного закралась думка: « А може не варто їхати? А зранку в 30 місному автобусі було зайнято 29 місць. Ми рушили. Перша зупинка Теребовля. Храм, в якому була Теребовлянська чудотворна ікона. Зараз тут є копія. Оригінал у Львові, у храмі Святого Юра.
Теребовлянська чудотворна ікона

Іконостас

Далі їдемо в Чортків.Відвідуємо один з найдавніших дерев»яних храмів на Поділлі- Успенську церкву (1635 р.)

Середньовічної казковості і монументальності надає Чорткову Домініканський костел, зведений в 1610 році.

Далі потрапляємо в Рай на Землі.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці.
Джерела біля церкви Святої Покрови

Джерело Богородиці «Всецариця».

Численні свідчення твердять про здатність води  з джерела зцілювати онкологічні хвороби.

Явлення Богородиці зафіксоване відеокамерою над куполом каплички джерела Богородиці «Всецариці».

Не тільки випити води з святих джерел, а й прийняти купіль можуть паломники.

Тільки незначну частинку  красот, які милують око, передають ці фотографії.

А благодать  яку відчуваєш, не передати словами. Приїжджайте, самі переконайтесь.
Рушаєм у передмістя Чорткова. Вознесенська церква (1771 р.) – унікальний витвір української дерев»яної архітектури.

Народні умільці спорудили її без жодного цвяха.

Дзвіниця

Іконостас

Рушаємо далі.
Вид на Серет, село  Монастирок.

На схилах ріки- скельний монастир. Заснований монахом-відлюдником у 9- му столітті.

В храмі- зображення Ісуса, яке за легендою з’явилося монахам у вигляді гри світла та тіні, вони навели це зображення фарбою і отримали те, що можемо побачити на фотографії.

Перед печерною церквою знаходиться вапнякова плита, яку було встановлено на трьох кам’яних опорах. На плиті вирізьблений хрест. З  нього йдуть стоки. Площа хреста червона, коли туди потрапляє вода, то вона червоніє.

За легендою тут відбувалося принесення живих жертв. А стоки були для крові, яка забарвила камінь. Насправді, сюди камінь був принесений іноками, що свідчить надпис на плиті, яка датується 17ст. А червоного кольору вапняк набувує внаслідок дії (й) високих температур. (Доречі, в другій половині XVIIст сталася пожежа, що ймовірно могло вплинути на зміну кольору плити)

Під час досліджень, під плитою на кам’яних стовпчиках знайдено “по одній закладній монеті соліду 17ст”(Стрихарь) Він же пише:” Розміри плити 4.0м*2.40м*0.60м. На ній крім зображення хреста, виконані чашоподібні поглиблення, у вигляді сузір’я Великої Ведмедиці та різні надписи 17-18ст.” Біля входу на територію колишнього монастиря вас зустріне церква – мурована, побудована на місці більш давньої в 1560р. Править в ній молодий отець Феодосій, завзята, доброзичлива людина. Храм розпочав своє нове життя в 2001, на той час 20 річний священик докладав всіх зусиль поправити пам’ятку. До священика їздять з усіх куточків, бо славиться він своїми лікувальними здібностями, як зараз кажуть екзорцизмом.

Біля церкви знаходяться колишні келії, з надбудованою капличкою зверху.Продовжуємо путь до Чернівецької області, на берег Дністра, с. Хрещатик.
Чоловічий Іоанно-Богословський монастир. Більша частина його будівель розташована на схилах Дністра.

Спільна молитва прочан біля печери, місця молитов монахів.
Вигляд зблизька
Ще є тут джерело і купальня, і безкоштовний готель для прочан.
Вид на монастир здалеку.

По дорозі додому заїжджаємо в Нирків, але шофер автобуса не ризикує з»їхати вниз, і ми милуємся краєвидами зверху.

А потім повертаємося додому, сповнені вражень і благодаті.

Олександр Михайлишин

Коментарі вимкнені.