На Тернопільщині міліціонери довели до самогубства невинну людину?

Богдан Федун із дружиною й тещею мешкав у квартирі в Тернополі. До пенсії працював військовим лікарем, дружина Галина — вчителька хімії. Виховали сина, мають двох онуків.

Родом Богдан Богданович із Пронятина — приміського села, що з 1992 року має статус мікрорайону Тернополя. Там досі стоїть батьківська хата, біля якої садив город і садок. Надія Батіг мешкала за два будинки від хати Федуна. Він знав її змалечку, бо з дитинства товаришував з її матір’ю — своєю одноліткою Галиною Батіг.

Останні півтора року Надія працювала у поштовому відділенні №11 листоношею. 12 травня отримала 23 тис. грн пенсій і пішла роздавати на своїй дільниці. Першим двом пенсіонерам видала близько 3 тис. грн, Богдан Федун був третім. Надія не схотіла віддавати пенсію дружини. Це, за версією міліціонерів, обурило чоловіка. Він побив листоношу, задушив, забрав 20 тис. грн. Тіло вивіз машиною до пляжу в мікрорайон Кутківці і спалив. Автівку зафіксували тамтешні камери відеоспостереження.

— Того дня Богдан Богданович провів листоношу до воріт і повернувся, — переконує адвокат. — Нема жодного доказу, що між ними був контакт. У хаті була ще його теща, вона теж не чула ніяких сварок. Машиною він їздив на пляж відпочивати. Але як у нас все робиться? Якщо начальник міліції назвав чоловіка вбивцею, то його таким і ­зроблять.

3 липня Богдана Федуна поховали. Його дружина готує на міліціонерів позов до суду. Звинувачуватиме їх у доведенні до самогубства.

У Надії Батіг залишилися діти 18-річний Руслан і 8-річна Вікторія. Зараз вони живуть із вітчимом 38-річним Андрієм Орішком і бабою 58-річною Галиною Батіг.

— Я чув, що Федун скоїв самогубство, — говорить Руслан Батіг. — Міліціонери кажуть, що це стопроцентно він маму вбив. Особисто я не дуже його знав. Вони не часто приїжджали на дачу.

Хлопець згадує 12 травня.

— На вісім ранку мама пішла на роботу. О 14.00 мені подзвонили, сказали, що вона пропала. Я почав надзвонювати їй на мобілку. До п’ятої вечора гудки йшли, тоді телефон вимкнули. На ніч мама не прийшла. На другий день ми пішли до ворожки. Вона сказала: було троє людей, запхали маму в чорну машину й вивезли в якусь недобудовану хату. На третій день мамине тіло знайшли спаленим на пляжі. Кажуть, Федун задушив її через гроші. Два дні тримав у себе на дачі, потім спалив і вивіз.

17 травня Надію Батіг поховали. Її син планує вступати в поштове училище, донька восени піде до третього класу.

— Вітчим зараз із нами живе. Каже, не кине нас, поможе на ноги поставити. Віка називає його батьком, я — Андрієм. Мама з ним сім років прожила. Для мене він більше друг. Де батько — ми не знаємо. Пропав п’ять років тому. Кажуть, поїхав на заробітки в Росію.

Руслан називає сусіда Богдана Федуна запальним і агресивним:

— Він нормальний був, але чуть вип’є — ставав дурним. Міг щось наробити, потім нічого не помнити. Кілька років тому посварився із сусідкою за межу. Кричав, побив її сапою. Сусідка 10 місяців лежала в лікарні, лікувала побої і зараження крові. Написала на нього заяву. Федун угрожав, що в нього связі і йому нічого не буде. Жінка забрала заяву.

Кримінальну справу щодо вбивства Надії Батіг міліціонери закрили.

— Сусіди кажуть, що вбивць справді було троє, — розповідає Руслан. — Одні говорять, що з Федуном був син і племінник, другі — що два собутильники. Ніхто точно не знає. І не взнає, бо Федун усе взяв на себе, судити нікого. Він точно був не сам. У нас досі все село в шоці. Мама нікому ніколи кривого слова не казала. Як міліція привезла його, то все село бігло — хто з сокирою, хто з палицею. Хотіли роздерти його. Один мамин однокласник кидався на нього з сокирою. Якби не міліція — зарубав би.