Тотальне беззаконня та переписування протоколів, – ілюзія вибору на Тернопільщині

Ніч парламентських виборів на ОВК № 165 у місті Зборів ошелешила неосвіченістю членів дільничних виборчих комісій, незліченною кількістю правопорушень яким сприяли правоохоронці та працівники окружкомів.

Цю ніч я запам’ятаю на все життя, провівши її в якості спостерігача на окружній виборчій комісії. Процес прийому документів виборчих дільниць, шокував з першої ж хвилини перебування у комірчині де знаходилася комісія. Шум, сварки – це звичайні умови роботи. Кімната розміром з шкільний клас, в якій одночасно знаходиться більше шістдесяти осіб, та ще кілька десятків тиняється в коридорах, в неспроможності відшукати собі місце.
Тотальне беззаконня поширюється містом. Напевно мавпа поводиться обережніше з гранатою, чим голова дільничної виборчої комісії з печаткою. Переписування протоколів – це масове явище. Воно відбувається всюди де це можна зробити: на столиках кафе, в під’їздах, у виборчих штабах. Це є ж кримінальна відповідальність! А наша «доблесна» міліція закриває очі на все що відбувається, подекуди сприяючи злочинам.
Некомпетентність працівників ДВК вбиває наповал. Виникає логічне питання: «Як ці люди, взагалі змогли провести вибори?». П’янючий вдрабадан голова ДВК з видає : «Якого х*я ти тут знімаєш? Відійди немішай писати протокол», викликаючи огиду та бажання зарядити йому в пику. Пустоголовість людей приголомшує. Вони переймаються тим, як вийшли на фото, а не тим що можуть потрапити під слідство.
Тож наш вибір може бути повість знехтуваний, розчерком пера чиєїсь бездумності.

Руслан Купріюк