«Коли вперше бачу людину, завжди звертаю увагу на її зуби», – хірург-стоматолог Андрій Зелінський

«Коли вперше бачу людину, завжди звертаю увагу на її зуби. То, мабуть, професійне», – усміхаючись, розповідає лікар-хірург-стоматолог Андрій Зелінський. Стоматологія в родині Зелінських – сімейна справа. Мама, бабуся, дідусь – усі стоматологи.

– Андрію, ви вирішили продовжити династію самі чи хтось з рідних на цьому наполягав?

– Коли когось з дітей забирали з дитячого садка чи школи та відводили додому, то мене до стоматологічного кабінету, де працювала мама, – каже Андрій, – частенько мені доводилося й там робити уроки. Відтак іншої професії для себе я й не уявляв. Хоча, відверто, ніхто з рідних на цьому не наполягав. Мама ж узагалі пробувала відмовити. Просила, щоб усе добре зважив, бо добре в мене було у школі з гуманітарними предметами. Але дідусь видав геніальну фразу: «Дитина собі вирішила, тому навіщо вигадувати велосипед». Про те, що я став стоматологом, ніколи не пошкодував. Це фах, який мені до вподоби, дає натхнення щодня приходити на роботу. Переконаний, людина повинна займатися тим, що їй до душі. Бо по-іншому вона почуватиметься нещасливою. На роботі ми ж проводимо більшу частину свого часу.

– Загальновідомо, стоматологів недолюблюють пацієнти, ба, більше, навіть бояться! Як ви вважаєте?

– У мене свій спосіб порозумітися з пацієнтом. Намагаюся перевірити, чи є в нього почуття гумору. Якщо вдається людину розсмішити, тоді з нею буде легко працювати. Насправді, проблема в тому, що в багатьох діє принцип: «поболить і перестане», також беруться за знеболювальні піґулки, які дають лише тимчасове полегшення. Потім же доводиться довго лікувати запальний процес, а в деяких випадках не обходиться й без оперативного втручання.

– До відділення хірургічної стоматології звертаються пацієнти з важкими випадками.

– Ніколи не забуду своє перше ургентне чергування. Зателефонували з санавіації, що з Кременецького району до лікарні везуть хворого з флегмоною. Це доволі складний випадок, бо гній швидко розповсюджується м’якими тканинами й може призвести до некрозу. Доки чергова машина завезла мене до чергової лікарні в Кременці, я згадав все, що раніше вчив. Бо це доволі непростий випадок, а ще, як для мене, молодого спеціаліста. Приїжджаємо на місце, заходжу всередину, а там черговий лікар мене зустрічає зі словами: «Андрію, я взагалі ще такого ніколи не бачив». Пацієнт – молодий хлопець. Флегмона у нього була на лівій частині обличчя: набряк щоки, ока, за вухом. Випадок і справді непростий. Словом, без оперативного втручання тут було не обійтися. Я дуже хвилювався, але операція минула успішно.

– Може, траплявся якийсь особливий випадок, який ніколи не зітреться з пам’яті?

– Торішнього жовтня до нас привезли 52-річного монаха зі Свято-Успенської Почаївської лаври. Спершу він потрапив до лікарні у Кременці, але випадок був надто важким. У хворого були множинні рвані рани частин черепа, потиличної та скроневої ділянки, а також розрив стінок носових ходів. Це страшний випадок. Добре, що операція завершилася успішно. Вже згодом з’ясувалося, ці травми монаху завдав копитом олень. Як сталося, що тварина проявила таку агресію, для мене загадка. Лікування травмованого було тривалим, довго його виходжували.

– З якими скаргами найчастіше до вас звертаються хворі?

– Здебільшого це переломи нижньої та верхньої щелепи. Переважно травми наші пацієнти отримують унаслідок дорожньо-транспортних пригод, бійок і нещасних випадків. Зокрема, падіння з дерев, парканів. Хоча інколи лукавлять, обманюють про походження травми. Не хочуть, щоб їхній кривдник відповідав перед законом. Тоді вигадують таке… Але наша справа надати кваліфіковану медичну допомогу. Радіємо, коли все вдається й людина йде від нас цілковито здоровою.

– У відділенні багато людей з районів. Які стоматологічні недуги їм допікають?

– Мешканці сіл не так прискіпливо ставляться до чистоти своєї ротової порожнини. Буває нехтують основними правилами гігієни. Про профілактичне обстеження у стоматолога й мови не може бути. Звісно, це не про всіх, підкреслюю. Одначе є випадки, коли люди намагаються втамувати зубний біль піґулками, а потім виникають серйозні проблеми – абсцеси. Тоді потрапляють до нас з високою температурою, асиметрією, набряком обличчя, їм важко ковтати, відчутнє погіршення загального стану.

– Розкажіть про слинокам’яну хворобу, наскільки вона небезпечна?

– Уже назва цієї недуги мовить сама за себе. Це у слинній залозі чи в її протоці утворюються камені. Початкова стадія перебігає зазвичай непомітно для хворого, безсимптомно, єдине – можлива затримка виділення слини. Захворювання виявляють випадково, під час проведення рентгенологічного дослідження з приводу інших хвороб зубощелепної системи. Із розвитком хвороби збільшується камінь і можуть з’являтися дискомфортні відчуття в ділянці слинної залози під час прийому їжі, відчуття розпирання й біль. Больова реакція минає протягом кількох хвилин, буває, триває до години. Але вже під час наступного прийому їжі такі симптоми повторюються. Під час загострення хронічного запалення в ділянці слинної залози і по ходу її проток виникають біль і припухлість, які швидко посилюються. У клітковині розвивається гнійний процес – абсцес чи флегмона. З’являються гострий біль, який посилюється під час прийому їжі, підвищення температури тіла до 37,5-37,8°С, загальне нездужання, а в ділянці дна порожнини рота, в піднижньощелепній, привушній ділянках чи на щоці – припухлість, наростають запальні явища. Скарги на посилення болю під час прийому їжі дають підстави запідозрити слинокам’яну хворобу. Загострення може само по собі ліквідуватися. У період ремісії слинокам’яна хвороба часто не дає про себе знати до чергового загострення чи появи ознак затримки слини: слинна колька, припухання слинної залози після їди. У разі слинокам’яної хвороби на пізній стадії з’являються постійна припухлість у ділянці залози, колючий біль, особливо під час прийому кислої їжі. У більшості випадків конкременти містяться в піднижньощелепній залозі та піднижньощелепній протоці, рідше – в привушній залозі та привушній протоці.

– Чи є продукти, які шкодять здоров’ю зубів?

– Такого немає, що цей продукт можна вживати, а цей ні. Інше питання, як доглядати після цього за зубами. Проте, якщо людина часто п’є соки з високим вмістом фруктової кислоти, особливо з лимона, чи часто використовує відбілювальну пасту, то емаль пошкоджується. У тих, хто п’є напої, на зразок «Кока-Коли» або «Пепсі», шансів мати проблеми із зубами набагато більше, адже ці напої містять ортофосфорну кислоту, яку в медицині використовують, щоб вимити із зуба органічні залишки. Дехто любить відкривати пляшки зубами, що теж не є безпечно. Зуби потрібно берегти й доглядати за ними.

Мар’яна СУСІДКО,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Джерело: Медична Академія