Людина-космос живе на Тернопіллі

На виставку до пана Миколи завітало багато друзів, знайомих, чимало прихильників творінь його пензля, але були й такі, які відкрили для себе світ Шевчука–художника вперше. Серед них і я. Та коли стала прислухатися до його виступу, відкрила для себе ще й Людину-Космос.

Шевчук на світлинах і в житті достеменно різний. Дивлячись на пана Миколу, спіймала себе на думці: кого він мені так нагадує? Звісно ж кого, Івана Миколайчука! Та ж манера вести бесіду, те ж світло, що струменіє з очей-душі, та ж глибинна українськість, якою просякнуте кожне полотно, що народжується під його руками. Це невеличке відкриття настільки мене вразило, що я після перегляду виставки вирішила написати з цього приводу відгук. Ще й вкінці запитала в художника: «А вам вже хтось говорив про цю схожість?» Та не встигла поставити крапку, як до презентаційного столика підійшов відомий публіцист нашого краю Ярослав Гевко і вголос мовив: «Слухайте, я вражений, Микола так нагадує Івана Миколайчука, особливо по духу, дуже сильна і світла особистість!» Відома просвітянка Дарія Чубата, яка стала свідком цієї сцени, не втрималась і покликала пана Миколу. І знаєте, що він відповів, загадково усміхнувшись?

– Не повірите, коли був у Москві, то так мені там і сказали.

Полотна Миколи Шевчука дуже добрі і якісь такі вселенські, я б навіть сказала – галактичні. Вдивляєшся у картину – а там Всесвіт. Трохи згодом підхожу знову: а там – мир, любов, злагода, доброта. І хороше стає на душі, пісенно і велично. Так, ніби торкнувся джерельної води у літню спекотну днину. Поміж усіх представлених полотен сподобалось найбільше «Решето». У тій жінці, яка тримає решето, спочатку побачила свою світлої пам’яті маму.

І раптом нове відкриття! Образ Жінки-України, на плечах якої тримається наша Земля. І решето особливе якесь. У ньому – наша Вітчизна. Жінка рухає решето і очищає нашу Землю від усякої знахабнілої наволочі, від жорстокості, від агресії, від заздрощів… Натомість усе довкола наповнюється Світлом, Гармонією, Вірою, Надією і Любов’ю. Ця виставка мала б об’їхати всю Україну і не тільки. У неї, насправді, особлива місія. У мене таке передчуття.

 

Валентина СЕМЕНЯК, Свобода