Тернопільській міській раді не потрібен будинок у центрі міста?

Саме такий висновок можна зробити із подій, що відбуваються навколо будинку на вулиці Шептицького, 16. В редакцію “Погляду” звернулась спадкоємиця 1/4 цього будинку Наталія Письменна. Жінка вже шість років воює з бездіяльністю, корупцією та за право її неповнолітньої дитини на житло.

Все розпочалось ще у 1985 році, коли будинок, в якому пані Наталія проживала з батьком Петрілко Я. та бабусею Петрілко О., визнали таким, що підлягає знесенню у зв’язку з будівництвом музичного училища. Її бабця, якій належало 3/4 будинку згодились виїхати з будинку і у 1994 році отримала житло по вулиці Живова, яке і згодом приватизувала, – розповідає жінка.

14 листопада 1990 року Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення №458 та затверджено протоколом комісії з житлових питань №13 від 16 жовтня 1990року з метою відселення сімей у зв’язку із звільнення майданчика під будівництво надати бабці 2-х кімнатну квартиру. Бабця Наталії у 1992 року здала  в МБТІ правовстановлюючі документи на 3/4 частини житлового будинку (таким чином втратила права власності на свою частку)

Батько Наталії такої згоди не давав і таким чином 1/4 будинку залишилась у приватній власності . У 2002 році через деякі сімейні обставини чоловік приписав свою матір (бабусю Наталії) до себе.

У 2009 році після смерті батька Наталія Письменна згідно свідоцтва про право на спадщину за законом вирішили оформити належно документи на 1/4 частину будинковолодіння по вул.М.Шептицького,16 в м.Тернополі.

– Оформляючи документи на право власності я взнаю, що власником 3/4 будинковолодіння  є не міська рада, а невідомо з яких причин власницею стала сестра батька – Лещишин, – розповідає Наталя.

І тут розпочинається найцікавіше. Жінка звернулась у міську раду, щоб з’ясувати, як власність міської ради стала власністю її тітки Лещишин О..

Виявляється у 2002 році  бабця Петрілко О. без відома та погодження Тернопільської міської ради  повертає собі документи на частку будинку в МБТІ , 27 грудня 2003 року належну їй 3/4 частину будинку по вул..Шептицького 16 згідно договору дарування дарує дочці, – розповідає Наталія Письменна.

– Після мого звернення Виконавчий комітет Тернопільської міської  ради  почав судитись за повернення своєї частки. Водночас тітка Лещишин О. подає позов про припинення  права власності моєї частки (законної спадщини).  30 квітня 2013 року Тернопільський окружний адміністративний суд  визнає протиправними дії МБТІ по поверненню документів на 3/4 даного будинку, але постанова не набирає законної сили тому, що тітка подала позивну заяву на  оскарження  постанови  в Львівський  апеляційний адміністративний суд, – каже пані Наталія.

Жінка неодноразово зверталася в правоохоронні органи з заявою на посадових осіб Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації , які незаконно видали  правовстановлюючі документи на 3/4 частини будинку по вул. Шептицького 16 в м.Тернополі. І, за її словами,  міська рада не приймала участі в розслідуванні даної справи щодо МБТІ. І навіть  коли  були запропоновані варіанти поділу будинку, міська рада не затвердила ні одного із 4 варіантів поділу.

– Зважаючи на всі обставини даної справи мене обурює рішення сесії міської ради від 27 січня 2015 року про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки біля даного будинку, адже по документах  даний будинок знаходиться під арештом, і  на час надання дозволу на приватизацію землі ще не було  рішення Львівського апеляційного адміністративного суду.   10 лютого 2015 року Львівський апеляційний адміністративний суд нарешті після 2 років виносить рішення скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду. Ні на одне судове засідання представники міської ради не з’явилися і належним чином не відстояли інтереси міської ради, хоча були належно повідомленні про судові засідання.  На моє письмове звернення до міського  голови про подання касаційної скарги, відповіді немає , а термін подання касаційної скарги завершується, – розповідає жінка.

За її словами, після прочитання на нашому сайті інформації про те, що по сусідству з її будинком рідна сестра секретаря міської ради Ігоря Турського  отримала в оренду земельну ділянку, вона починає розуміти чому міська рада так байдуже відноситься до своєї власності.

Пані Наталія припускає, що її тітка вступила у змову з чиновниками міської ради, тому так важко їй відвойовувати своє законне право на спадок.