Тернопільський суд відхилив апеляційні скарги депутатів держдуми росії

       Як встановлено судом, 15 лютого 2022 року депутати державної думи російської федерації Анатолій Карпов та Георгій Карлов на засіданні федеральних зборів рф разом з іншими депутатами проголосували за визнання так званих ДНР і ЛНР незалежними державами. Також депутати ратифікували Договір про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між рф і цими квазіреспубліками. 22 лютого 2022 року президент росії використав ці рішення як формальний привід для повномасштабного вторгнення на територію України.

       Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 26 березня 2024 року обвинуваченого депутата державної думи рф, екс-чемпіона світу з шахів Анатолія Карпова визнано винуватим за ч. 3 ст. 110 КК України (умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені представником влади за попередньою змовою групою осіб, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків) і призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, що є його власністю.

       Аналогічний вирок Тернопільський міськрайонний суд проголосив 4 квітня 2024 року щодо депутата державної думи рф Георгія Карлова.

       До відома: санкція ч. 3 ст. 110 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

       Сторона захисту не погодилась із судовими рішеннями, вважала їх незаконними, вказала, що всупереч положень ст. 384 КПК України, обвинуваченим не було роз’яснено про можливість розгляду порушених стосовно них кримінальних проваджень судом присяжних. Крім того, захисники переконували, що в діях їх підзахисних відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 КК України, адже вони не мали повноважень змінити територіальну цілісність України, а своїм голосуванням депутати держдуми рф Анатолій Карпов і Георгій Карлов висловили власну політичну позицію, за яку не можуть нести кримінальної відповідальності, тому просили вироки місцевого суду скасувати, а обвинувачених виправдати.

      Разом із тим, вирок щодо Георгія Карлова оскаржив прокурор, зазначивши, 51-річний обвинувачений, маючи відповідний життєвий досвід, не міг не усвідомлювати наслідків агресії російської федерації проти України: засуджені усім цивілізованим світом численні злочини країни–терориста, тотальне насильство, масові вбивства та руйнування. Тому просив призначити обвинуваченому покарання у виді довічного позбавлення волі.

      У судових засіданнях Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінальних проваджень у межах поданих апеляційних скарг, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законні, обґрунтовані та вмотивовані рішення і підстав для їх скасування немає.

      Зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), колегії суддів вказали, що судом першої інстанції вжито прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування обвинувачених Анатолія Карпова та Георгія Карлова про судовий розгляд: відповідно до вимог ч. 1 ст. 297-5 КПК України, у передбаченому Законом порядку повідомлялось про час і місце судового розгляду шляхом публікації судового виклику в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України “Урядовий кур`єр” та на офіційному веб-сайті Судової влади. При цьому, як під час спеціального досудового розслідування, так і в ході розгляду спеціального судового провадження їхній захист за призначенням здійснювали фахівці у галузі права, професійні адвокати. Слід зазначити, що 16 квітня 2022 року обох обвинувачених було оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.

      Таким чином, суд першої інстанції врахував специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) і, зберігаючи неупередженість та безсторонність, під час розгляду справ приділив особливе значення охороні прав і законних інтересів обвинувачених як учасників кримінальних проваджень, що відбувалося за їхньої відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України, оскільки поріг вимогливості до доказування в такому випадку підвищений.

      Тому колегії суддів визнала безпідставними доводи апелянтів, що вироки слід скасувати через порушення вимог ст. 384 КПК України, а саме, що суд особисто не роз’яснив обвинуваченим стосовно можливості розгляду кримінальних проваджень щодо них судом присяжних.

      Тим часом, винуватість обвинувачених А. Карпова та Г. Карлова повністю підтверджено копіями витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань, копіями протоколів огляду дисків із відеозаписами та скриншотами з екрану пленарних засідань державної думи рф, поіменним списком депутатів, присутніх на засіданні 15 лютого 2022 року та іншими доказами, дослідженими судом. Крім того, на сайті “Вікіпедія” розміщено статтю про державну думу рф, яка містила посилання на біографії депутатів державної думи 8-го скликання федеральних зборів рф Анатолія Карпова та Георгія Карлова.   

      Також місцевий суд перевірив надані стороною обвинувачення скриншоти сторінок профілів депутатів у соціальних мережах “Одноклассники” та “Вконтакте”, що містили їхні персональні дані та посилання на офіційну сторінку державної думи російської федерації. Зокрема, в шапці профілів вказано, що їх обрано від загальноросійської політичної партії “Єдиная росія”. Також оприлюднені результати голосування депутатів партії “Єдиноросів” за вищеназвані закони 15 лютого 2022 року. Протокол огляду з долученими до нього знімками екранів профілю Георгія Карлова в соціальних мережах “Вконтаке”, “Одноклассники” та “Телеграм” містив відеоролики і текстові повідомлення, які засвідчили повну підтримку обвинуваченим політики рф.

      Факт того, що всі представники влади рф усвідомлювали та розуміли, що Україна є суверенною державою з міжнародно визнаними кордонами, підтверджував ратифікований російською федерацією 22 квітня 2004 року Договору між Україною та рф про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року. Як депутати державної думи рф і представники влади, обвинувачені достеменно знали про незаконність, протиправність зміни меж території та державного кордону України.

      З огляду на викладене, твердження сторони захисту, що обвинувачені не були наділені повноваженнями змінювати територіальну цілісність України і під час голосування лише висловили свою політичну позицію, за що не могли нести кримінальну відповідальність, колегія суддів визнала непереконливими.

      Погодилась колегія суддів і з кваліфікацією дій обвинувачених і призначеним їм покаранням, вказавши, що відповідно до ст. 12 КК України, вчинене ними кримінальне правопорушення належало до особливо тяжких злочинів. При цьому твердження прокурора, що призначене Георгію Карлову покарання не відповідало ступеню тяжкості скоєного, визнала безпідставним.

      З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги захисників обвинувачених залишила без задоволення, а вироки Тернопільського міськрайонного суду від 26 березня 2024 року щодо депутата державної думи рф Анатолія Карпова та від 4 квітня 2024 року стосовно Георгія Карлова – без змін.