Тернополяни збирають сміття і перетворюють його у мистецтво

Екзотичні та не тільки квіти, тварини і композиції «оселилися» у дворі на вулиці Винниченка, 1. Усі ці прикраси власними руками зробили мешканці будинку. Основним ідейником та виконавицею робіт є вихователь за спеціальністю Мирослава Середюк. Задум створити прикрасу з підручних предметів у жінки виник 2 роки тому.

Мирослава Середюк, мешканка будинку: «Звернула увагу на звичайну пластикову пляшку. Дивлюся: таке гарне розеткою дно. Я й вирізала. Вийшло щось таке досить цікаве, оригінальне. У школі там я так на стіні зробила таку гілочку із зелених і прозорих пляшок. Усі кажуть: «Ой, таке гарне». Кажу: «Та було би краще, якби вони були кольорові». І тоді щось в мене таке виникло, думаю: «А зроблю таке гарне квітуче дерево у дворі»».

Це жовте дерево – перше, що «виросло» у дворі на Винниченка з пластику. Незвичні квіти сподобалися не тільки сусідам пані Мирослави, а й іншим жителям майданчика.

Мирослава Середюк, мешканка будинку: «Для мене самої навіть це було дивно. Коли ми поставили це жовте «дерево», а це ж із солодкої води, почали летіти бджоли як на справжнє дерево, тому що там же ж лишився сироп на дні пляшки – я їх не мила».

Зробити таке дерево неважко, розповідає пані Мирослава. Для його квітів відрізаємо дно пластикової пляшки. В отриманій розетці вирізаємо пелюстки. Можна робити квітку по-іншому. Тоді це буде, наприклад, лілія або соняшник.

Мирослава Середюк, мешканка будинку: «Така квітка вирізалася з жовтої пляшки. Вирізали пелюстки. А щоб заповнити, бо вона так не має гарного вигляду, треба заповнити серединку – з меншої, коричневої пляшки, з пивної чи з-під квасу, коричневої пляшка, або з квасу. Там уже йде або літрова, або півлітрова. Ніякого клею не треба».

Як розповідає Мирослава Середюк, матеріали для композицій використовує різні. Це може бути звичайний горщик для вазона, миска, тазик, а то й непотрібні іграшки. Проте найчастіше в хід ідуть пляшки, в основному кольорові. Друзі та сусіди Мирослави радяться з нею, перш ніж щось викинути, відмічає жінка.

Мирослава Середюк, мешканка будинку: «Почала збирати. Чоловік, звичайно, допомагав. Добре, що тепер є роздільні контейнери. Ми не соромимося цього. Ходимо по всій «Дружбі», збираємо. Допомагають. Іноді вже знають, що мені якоїсь пляшки треба. Йдуть, кажуть: «Така пляшка тобі потрібна?» – «Потрібна». – «А може тобі те потрібно?» Хтось, перш ніж викинути, звертаються до мене, чи воно мені не потрібне».

Сьогодні у дворі на Винниченка, 1, – різних видів дерева, квіти, гриби, а також звірі та птахи. Нещодавно Мирослава Середюк розфарбувала вхід у підвал. Каже, поспішала зробити це, поки стіну не замалювали любителі графіті. До оздоблення двору долучаються і сусіди. Трішки меншу, ніж дружина, але теж чималу композицію зробив і чоловік пані Мирослави. Поки жінки не було вдома, пан Анатолій облаштував під їхнім балконом свою «клумбу».

Мирослава Середюк, мешканка будинку: «Дивлюся: вже є щось, уже щось зробив. Такі соняшники він зробив. Зробив по-іншому: так у пляшку, і так у пляшку. Із трьох пляшок. І вийшла така квітка».

Та не всі захоплюються майданчиком на Винниченка. Мирослава Середюк пригадує, як одного разу вранці не застала шапочок на грибах, а жабка взагалі «пострибала» в невідомому напрямку. Проте жінка не розчаровується і розширює композицію далі, – повідомляє ІНТБ.