Єпископ-маляр: новий талант архиєрея УГКЦ відкрили на виставці у Тернополі

Сьогодні, 6 грудня, художні твори світлої пам’яті владики Михаїла Сабриги, першого єпарха Тернопільського, презентували у Тернополі. Черговий унікальний талант архиєрея, як митця-художника, відкрили для себе учасники виставки, яка проходила у храмі УГКЦ Матері Божої Неустанної помочі (бульвар Данила Галицького). Декілька десятків графічних зображень професійного рівня виконання були віднайдені та збережені завдяки старанню єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка та Надії Шподарунок, у минулому прес-секретаря кир Михаїла Сабриги.

«Ми знаємо особу владики Михаїла, як дуже скромну і тиху особу молільника, який дуже багато часу у тиші проводив на молитві, – сказав кир Теодор, звертаючись до присутніх, – людину, яка пережила страшні часи підпілля.., який був відважним свідком віри, нічого не боявся, був світочом віри для тисяч людей. Проте за тою тихою, скромною особою крилася велика і непересічна особистість. Це був особливий Божий дар для нашого народу і для нашої Церкви. Відкриваємо за тихою особою особливий Божий талант, яким був наділений владика Михаїл, – талант, в першу чергу, любові до свого народу і до своєї рідної землі. Бо рідко хто мав таку глибоку і безкорисливу любов. Це був патріот з великої літери.

Це була також людина надзвичайно начитана… Владика Михаїл дуже любив книгу. Ті, хто його знав ще зі світських часів, розповідали, що владика мав особливу любов до книги. Колись працював у книжному магазині, через його руки переходили сотні книг. Він чудово знав українську і зарубіжну літературу.

Ще один Божий дар – талант до малювання. Це найбільш утаємничений талант. Ці роботи, які ви бачите, сягають початку 60-х років. За ними криється дуже багато таємниць: дуже тяжке дитинство, тяжкі обставини життя сільського хлопчини, який не мав можливості стати великим художником, щоби мати всеукраїнську славу… однак через ці роботи він продовжує проповідувати у наш час».

Відомий тернопільський художник Ігор Зелінко відзначив, що “робоча кухня” начеркових робіт кир Михаїла багаточисельна і зроблена на професійному рівні: “За цими роботами стоїть велика праця. У першому розділі – копії графічної спадщини різних художників, які працювали над ілюстрацією. Друга частина представлених творів – від часів служіння в армії і до 1968 року, де він шукає свій особистий шлях у малярстві. Тут присутня цікава серія автопортретів на доброму професійному рівні та інші роботи, у яких відслідковується своя графічна мова». Ігор Зелінко висловив припущення, що владика міг пробувати олійний живопис і писати ікони. Однак все це – недосліджена сторінка його автобіографії.

«Ми відкрили маловідому грань іпостасі єпископа Михаїла Сабриги – його захоплення не тільки книгами, але й малярством, – розповідає доктор історичних наук о. Віталій Козак. – Це, безумовно, для нас стало несподівано цікавим елементом до портрету особи підпільного єпископа УГКЦ».

Відтак, Надія Шподарунок та Мирослава Гриценко поділилися особистими спогадами про життя і архиєрейське служіння владики Михаїла.

Виставка увійшла до числа заходів, які Тернопільсько-Зборівська архиєпархія приурочує 80-тій річниці з дня народження блаженної пам’яті кир Михаїла Сабриги. Саме він очолював Тернопільсько єпархію з 1992 року, ще з самого початку її заснування, був першим її єпископом після виходу УГКЦ з підпілля. Помер 29 червня 2006 року на 66 році свого життя та похований у криптах Марійського духовного центру «Зарваниця».