Бережанщина: екскурсійне сьогодення та перспективи

“Шанс для провінційного міста – його шарм”, – сказала одна з журналісток, побувавши в нашому місті. Шарм для Бережан і Бережанщини – збережені залишки чи цілісні комплекси пам’яток місцевої старовини, твори мистецтва, місцевості природної естетики, історико-ландшафтні зони.

Власне, цей компонент від загального туристичного продукту в певній мірі активно використовується через екскурсії та екскурсійні маршрути. І співробітники ДІАЗ, які останні п’ять років активно зустрічаються з екскурсійними відвідувачами, знають їх враження і від величі Успенського костьолу в с. Біще, і скромної, але помітної естетики Урманської церкви, навколишніх краєвидів Краснопущанського монастиря. Та й збережений традиційний архітектурно-містобудівний ареал Бережан, по-новому, однак із несподіваного боку показаний, також вражає і дивує.

Наводимо лиш один запис студентів-першокурсників Тернопільського національного економічного університету:

“Маленька подорож у Бережани нам дуже сподобалась, адже завжди хочеться вирватись зі студентської буденності і поринути в щось надзвичайне, зокрема у минуле нашого народу…

Бережани дійсно чудове містечко, наповнене старовиною і затишком. На деяку мить навіть здавалось, що це маленький Львів чи околиця Варшави. Насамперед усіх вразив своєю витривалістю Бережанський замок…

У нашій пам’яті залишились ті кілька кроків, які ми пройшли по стежині життя одного з найкращих творців української літератури – Богдана Лепкого, відвідавши музей його імені, що знаходиться в центрі міста у ратуші. Ця подорож була незабутньою і надовго залишиться у наших серцях”.

Це не поодинокі думки. Їх можна прочитати багато, достатньо переглянути існуючі коментарі на туристичних інтернет-сайтах.

Окремі “розкручені” пам’ятки Бережанського краю (зокрема замок, Рай, архітектурний ансамбль історичного ареалу міста) вже отримали своїх зацікавлених відвідувачів, адже тільки за останні три роки їх відвідало 16700 осіб. За цей час проведено 859 екскурсій. Цікаво, що нашими гостями були школярі та студенти Запоріжжя і Донецька, Дніпропетровська й Одеси, родини з Києва і Рівного, Івано-Франківська й Миколаєва. З-поза меж України до нас найчастіше заїздять поляки і росіяни.

Але потрібно й переосмислювати прояви місцевої екскурсійно-презентаційної діяльності, спрямовувати її на досягнення більших результатів. Тому нині, окрім традиційних оглядів замку, мандрівок до Раївського палацу, в урочище Монастирок і на гору Лисоню, співробітники заповідника розробили й пропонують для використання менш звичні за напрямками маршрути – до центру лемківської культури села Гутисько, до значимої архітектурної пам’ятки – костьолу оборонного типу в Біщі. Цікавими й пізнавальними для всіх будуть пропоновані нами екскурсії, пов’язані з оглядом збережених зразків дерев’яної сакральної архітектури в Бережанах, Жукові, Надрічному, Поручині, Урмані та Біщі, Святоіванівського Василіанського монастиря у с. Краснопуща. Історико-мистецька аура сакральних об’єктів, події та люди, пов’язані з ними, навколишня природна естетика – все це слугує притягальним аспектом для туриста.

У перспективі – розробка більш тривалих туристично-екскурсійних маршрутів та їх інформаційний супровід. Це будуть як одноденні, так і дво- чи багатоденні поїздки Бережанським краєм, а також сусідніми регіонами. Зокрема, давно напрошуються для практичного втілення тематичні маршрути “замкової спеціалізації” з локалізацією туристичних груп у межах Бережанського замкового комплексу.

Також можливі укладання екскурсійного маршруту в залежності від бажань екскурсантів. Це ставить перед співробітниками, пов’язаними з організацією екскурсійних маршрутів (і, загалом, інформаційним забезпеченням регіональної туристичної презентації) доволі складні завдання, вимагає від них як глибоких, так і широких фактичних знань (не кажучи вже про психологічний аспект органічного спілкування з групою чи аудиторією). Але ми до цього готові.

Зрозуміло, що окремий екскурсійний маршрут – це лише частинка у можливості цілісного пізнання історико-культурного потенціалу нашого краю. Адже можна формувати їх проведення у будь-якому привабливому для туриста взаємозв’язку, в залежності від його тематичних побажань. Так можливо ознайомитися з більшістю збережених архітектурно-мистецьких об’єктів регіону – найбільш привабливого і традиційного екскурсійного продукту. А можна й проводити більш спеціалізовані екскурсії, розраховані на професійну аудиторію.

Такою екскурсією, маршрутом якої можна охопити ледь чи не весь район, є “Літературна Бережанщина”. Передусім, усе, що пов’язане з іменем Богдана Лепкого, зокрема – музеї в Бережанах та Жукові, перший у світі пам’ятник видатному земляку в с. Жуків; місце народження письменника Л.Лотоцького у Тростянці, польського літературознавця М.Якубця в с. Гиновичі та універсального дослідника (літературознавця, етнографа, бібліографа) З.Кузелі у Поручині, події, пов’язані з життям родини Лепких у Біщі, Поручині, Жукові, бережанські адреси А.Чайковського – цей перелік можна продовжувати й продовжувати. І, головне, – у більшості випадків інформацію можна наситити збереженими об’єктами огляду (будівлями, меморіальними пам’ятками).

Окремо потрібно згадати про місцеві археологічні пам’ятки та їх використання в регіональній туристичній діяльності: нерухомі – місця первісних стоянок, кургани, поховання тощо, а також рухомі – знаряддя праці, речі побуту, прикраси, виявлені під час розкопок. У межах Бережанського району вони теж формуються в єдиний довготривалий спеціалізований екскурсійний маршрут.

Об’єктами таких маршрутів можуть бути залишки земляних укріплень у селах Урмань, Мечищів, Тростянець, Біще, Вільховець, Жуків, Підвисоке, Куряни, місця первісних стоянок на горах Лисоня, Звіринець, загалом в околицях Бережан. Відомі ще чітко локалізовані на місцевості кургани, безкурганні могильники, поселення різних епох. Але для результативного введення археологічних об’єктів у туристично-екскурсійний процес потрібне їх активне й цілеспрямоване вивчення, збір та хронологічне визначення знахідок, уточнення місць розташування нерухомих археологічних пам’яток.

Храми Бережан, чудотворні ікони, фрагменти мощей Івана Хрестителя, інші сакральні пам’ятки та символи – перед нами постає проектований екскурсійний напрям. Лисоня, меморіали у Посухові й Лісниках, на міському цвинтарі, відтворений вишкільний табір УПА в с. Слов’ятин – вдале під?рунтя для організації екскурсій з національно-патріотичною виховною метою. І це лише початок побачених перспектив.

Екскурсійна діяльність дозволяє швидко й повноцінно пізнати окремий регіон усіма, хто по-справжньому бажає цього пізнання. Вона допомагає гостям краю задовольнити свої інформаційні запити, відпочити духовно й насолодитися інтелектуально. Але цього стану можливо досягти лише на професійно підготовленій екскурсії, слухаючи й сприймаючи почуте від професійно підготовленого екскурсовода. У заповіднику ці критерії дотримано.
Володимир ПАРАЦІЙ, завідувач науково-дослідного відділу ДІАЗ у м. Бережани.

Бережанське Віче